Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ваць! вацю! меж. для зова свиней. Вацю, свині, до корита. ХС. VII. 417.
Завовту́зитися, -жуся, -зишся, гл. Завозиться надъ чѣмъ нибудь.
Заяло́зити, -жу, -зиш, гл. Засалить.
Зріти 2, зрю, зриш, гл. Видѣть. Мусить всяк чоловік зріти, що недовго тут жити. Чуб. III. 19.
Порозвеселяти, -ля́ю, -єш, гл. Развеселить (многихъ).
Посадити, -джу́, -диш, гл. 1) Посадить. Козаченька молодого на ослінці посажу. Чуб. Насип же, матінко, високу могилу, посади, матінко, червону калину. Мет. 95. 2) Засадить. А ми гори посадимо собі виноградом. ЕЗ. V. 242. 3) Истратить попусту. Коли яка копійка йому трапиться, він у тій беседі її й посадить. Г. Барв. 276. 4)на лід. Поставить въ затрудненіе.
Сідання, -ня, с. Дѣйствіе отъ глагола сідати.
Стьон, -ну, м. Фасонъ, модель. Лохв. у. Зняв стьон з його брички. Борз. у.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. Чуб. V. 20 2) Сюда. Я аж тут залетів. Чуб. II. 635. 3) Вотъ. Левч. 16. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Гол. IV. 512. Що ви зволите тутеньки робити? Рудч. Ск. II. 172. Мов зроду тутечка жили. Котл. Ен. III. 8.
Хорошка, -ки, ж. = хорохонька. ЗЮЗО. І. 120.