Ворушити, -шу, -шиш, гл.
1) Шевелить. Не воруши гною, бо буде воняти.
2) Трогать. Чорте, на груш, тільки мене не воруш. Не воруште мене, не займайте мене, неначе ви й не бачите нічого.
Жи́чечка, -ки, ж. Ум. отъ I. Жичка.
Збідні́ти, -ні́ю, -єш, гл. Обѣднѣть. А син з невісткою так з того часу збідніли, що й хата рака стала. Збідніли люде.
Куйовдитися, -джуся, -дишся, гл.
1) Всклокочиваться.
2) Возиться, рыться. Як слід свині, в гної куйовдилася.
Переконуватися, -нуюся, -єшся, сов. в. перекона́тися, -на́юся, -єшся, гл. — чого. Убѣждаться, убѣдиться.
Пролізти Cм. пролазити.
Роспеститися, -щуся, -стишся, гл. Избаловаться. Хоре коли не вмре, то роспеститься.
Скупарь, -ря, м. Скупецъ, скряга.
Спійняти, -йму́, -меш, гл. = спіймати. От-от зайця спійняти.
Товба, -би, ж. Неповоротливая, неуклюжая, толстая женщина; иногда о мужчинѣ: Отто з тебе товба. Ум. то́вбочка.