Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бряжчати, -чу, -чиш, гл. = брязчати.
Кубан, -на, м. Взятка. Кубан все одно, що й хабар. Св. Л. 164.
Накроти́ти, -чу́, -тиш, гл. О кротѣ: взрыть. Кріт землі накрошив.
Посирий, -а, -е. Сыроватый. Лебед. у.
Пригорнути, -ся. Cм. пригортати, -ся.
Пустеля, -лі, ж. Пустыня.
Ремесничий, -а, -е. = ремесницький. Ремесничий цех. К. Кр. 17.
Розгудець, -дця, м. Человѣкъ, отговаривающій отъ чего своимъ порицаніемъ. Дасть Бог купця, а чорт розгудця. Ном. № 10580.
Сором, -му и -ма, м. Срамъ, стыдъ. Скрізь землю б пішла від стида й сорому. Кв. І. 46. со́рому набра́тися. Осрамиться. Оце якось такого сорому набрався, що думав з жінкою розплюваться. Харьк. г. без сорома казка. Сказка съ непристойностями. Выраженіе это употребляется, когда говорятъ о комъ либо, сдѣлавшемъ или сказавшемъ что-либо непристойное. Ум. соромо́к.
Чіпляти, -ля́ю, -єш, гл. Прицѣплять, вѣшать. Ном. № 13428. Намиста чіпляють. О, 1861. ХІ. 28. Рушники чіпляють.