Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вичитувати, -тую, -єш, сов. в. вичитати, -таю, -єш, гл. 1) Читать, прочесть. Ходив прохати дяка псалтирю вичитувать. МВ. (О. 1862. І. 92). І ще багацько.... звідтіль (з книги) він вичитував. Грин. І. 289. 2) Произносить, произнести при чтеніи. Як його вичитувать треба? О. 1862. І. 69. 3) Выговаривать, выговорить. Ну, що як би їй оце почт вичитувати, як вона знущалася над нами? Г. Барв. 6.
Гадкувати, -ку́ю, -єш, гл. Размышлять, раздумывать. Він тогди не каже нічо, лиш собі гадкуїт. Гн. II. 9.
Гноїти, гною, -їш, гл. 1) Гноить. Діди строють, а баби гноють. Ном. № 10111. 2) Унаваживать, удобрять. Угор.
Забі́га, -ги, об. Бродяга, пришелецъ. Та се мабуть якийсь забіга. Харьк.
Мудря́ха, -хи, ж. Названіе одного изъ родовъ плахти. Черниг. у.
Повириватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Вырваться (о многихъ).
Поміть, меті, ж. Кучка сжатаго, но еще не связаннаго въ снопы хлѣба. Збіжє на пометі. Вх. Зн. 52. Cм. помет.
Прицуцуватий, -а, -е. Глуповатый. Глянься на Бога, прицуцуватий! О. 1861. XI. Кух. 25. Прицуцувата падлюка! (брань). Конст. у.
Пруслук, -ка, м. Чемерка безрукавка съ двумя разрѣзами на бокахъ и тремя назади. Лебед. у.
Роздмухати, -ха́ю, -єш, сов. в. роздмухати, -хаю, -єш, одн. в. роздмухну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Раздувать, раздуть.