Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гадина, -ни, ж. 1) Гадъ, пресмыкающееся животное, змѣя. В'ється, як гадина. Ном. № 3002. Гадина в його словах дихає. Ном. № 2932. Хоч би гадина там сичала, то візьме (такой воръ). Ном. № 11084. Туга коло серця як гадина в'ється. Чуб. V. 473. 2)сліпа = веретінник, Anguis fragilis. Вх. Пч. II. 16. 3) — сороката. Pelias chersea. Шух. І. 22. 4) — чорна. Pelias chersea. Шух. І. 22. 5) Употребляется какъ бранное слово. Ум. гадинка. Грин. І. 6; гадинонька, Мет. 251; гадиночка. Чуб. V. 434.
Замоцува́тися, -цу́юся, -єшся, гл. Укрѣпиться, сдѣлаться болѣе крѣпкимъ. Тютюн замоцувався від неї (горілки). Шух. І. 36.
Засі́нок, -нку, м. Загородка у сѣней.
Каналія, -лії, об. Каналья.
Кінник, -ка, м. = кінниця. Шух. І. 185.  
Костогриз, -за, м. Птица. Frangilla coccathraustis.
Позрівнювати, -нюю, -єш, гл. Сравнять (во множествѣ).
Потряска, -ки, ж. Родъ танца. Вх. Лем. 454.
Совганка, -ки, ж. = сковзалка. Вх. Зн. 65.
Увця, -ці, ж. = вівця. Вх. Уг. 272.