Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жаса́ти, -са́ю, -єш, гл. Пугать. Вх. Зн. 17.
Зять, -тя, м. Зять. Хвали, мати, того зятя, що я полюбила. Мет. 72. Ум. зя́тенько, зя́течок. Я ж тобі, зятеньку, рідная свість. Грин. III. 485.
Кавкати, -каю, -єш, гл. Кричать по вороньему. Кавкає як ворона, а хитрий як чорт. Ном. № 2978. Аби чим кишку напхати, щоб не кавкала. Ном. № 12171.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.
Мільга́, -ги́ и мілька, -ки́, ж. Мелюзга, мелкая рыба. Мільки натяг на двадцять карбованців з озера. Лебед. у.
Підзор, -ру, м. Подозрѣніе. Закр.
Покорочати, -ча́ю, -єш, сов. в. покороти́ти, -чу, -тиш, гл. Укорачивать, укоротить, дѣлать, сдѣлать короче чѣмъ слѣдуетъ. Сукню пошили, покоротили. Гол. III. 73.
Попаски нар. 1) Пася, пасясь на ходу. Сим. 197. Отара попаски попхалась навманя. Греб. 381. Вівці... роскотилися по толоці, щипаючи попаски низеньку, приземну травицю. Мир. ХРВ. 50. 2) Осторожно. Кішка іде попаски. Борз. у.
Убрьохатися, -хаюся, -єшся, гл. Забрызгаться грязью, замочиться.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.