Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бухало, -ла, м. Увалень, неуклюжій.
Габлі, -лів, м. мн. = габлина. Желех. Вх. Зн. 9.
Живи́на, -ни́, ж. Животное, животина. Вх. Лем. 413. Зосталам ся нещаслива, як живина в полю. Гол. І. 297.
Закопти́ти, -ся. Cм. закопчувати, -ся.
Здити́ніти, -нію, -єш, гл. Впасть въ дѣтство. Екат. г.
Зі́монька, -ки, ж. Ум. отъ зіма.
Перекірочка, -ки, ж. = перекір. Ой я ж тобі, моя мати, перекір наряжу: повну хату і кімнату женихів наведу; ой я тобі, моя мати, перекірочку: повну хату і кімнату, ще й комірочку. Г. Барв. 82.
Собічити, -чу, -чиш, гл. Присваивать. Все собічить: і то моє, і се не ваше. Св. Л. 244.
Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен.
Хлопко, -ка, м. Мальчикъ, юноша. Десь узявся хлопко, а хлопко маленький, під ним кониченько, коник вороненький. Чуб. V. 1071. Ой запрягай, хлопку, коня вороного, да поїдем вінчаться до попа чужого. Чуб. V. 283.