Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бздикати, -каю, -єш, гл. = бздіти.
Вихорувати, -рую, -єш, гл. Проболѣть: выздоровѣть. Рудч. Чп. 246.
Дальнозо́ркий, -а, -е. Дальнозоркій. Гайсинск. у.
Дострига́тися, -га́юся, -єшся, сов. в. достри́гтися, -жу́ся, -же́шся, гл. Достригаться, достричься.
Загребе́лля, -ля, с. Мѣсто за плотиной. На загребеллі живе. Черк. у.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Мнж. 180. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло. Полт. у.
Топчак, -ка, м. Мельница съ коннымъ или воловьимъ приводомъ.
Уворужити Cм. уворужувати.
Харпачка, -ки, ж. Очень бѣдная женщина. Шейк.
Хижний, -а, -е. Относящійся къ хиж'ѣ, то-же, что и хижечний.