Гузня́нка, -ки, ж. Прямая кишка. Cм. Гузичний.
Доско́чити, -чу, -чиш, гл. 1) Подпрыгнуть до, допрыгнуть. Не доскочиш, бо дуже високо. Доскоче конем до царівни (а царівна сиділа у високому терему). Свого одбіг, чужого не доскочив. 2) Дойти, достигнуть. По чарці, по другій, та так може й до десятка, чи й лучче, доскочило. 3) Достать, пріобрѣсть, Взять въ добычу. Оттоді то й Черевань доскочив собі несчисленного скарбу. Добре, кажуть, що шовкові брови удались, хода павлина да вид королівський, — дак і козака доскочила. Вовка.... живцем доскочили. Доскребти. Cм. доскрібати.
Їхати, -їду, -деш, гл. Ѣхать. Хто їде, той не йде, хто робить, — не гуляє. Сивим конем їде. Їхав верхи пан хорунжий. Така зіма, що не знаєш, чи возом, чи саньми їхати. Спершу машиною їхати, а далі вже кіньми до села. Морем три дні їхали.
Ма́мчин, -на, -не..1) маминъ. 2) Мамкинъ
Незримо нар. Незримо.
Обмінити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обмѣнить. хліб обмінити. При сватовствѣ обрядовый обычай: обмѣнять хлѣбъ сватовъ на хлѣбъ родителей невѣсты. Обмінили хліб, а в неділю й весілля. 2) Купить свѣчу въ церкви. Свічку обмінить, старцям грошенят роздасть. Оце тобі шажок, — свічку обміниш Божі Матері. Измѣнить. То Савка раду обмінив.
Попередити, -ся. Cм. попережати, -ся.
Саморучний, -а, -е. Самодѣльный. Рушники саморучні.
Скантуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Покоробиться, искривиться. Церква окантувалась.
Шубовснути, -сну, -неш, гл. Упасть въ воду. Так все мені здається, що от-от шубовсну з крутої гори в Дунай.