Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Благузнити, -ню, -ниш, гл. Поговаривать, болтать Благузнять люде, що у Київ царь приїде. Канев. у.
Велемудро нар. Весьма мудро.
Відтепер нар. Съ этого времени, отнынѣ. Чого це ви лежите? — Хиба я одтепер лежу? І! вже багато діла застоялось, одколи я лягла. Кіевск. у.
Заві́зно нар. Много привоза зерна въ мельницу. На нашому млині так завізно, що не поспішишся молоти. Употребляется также и въ значеніи много работы вообще. Їздили наші коні кувать, та кажуть, — завізно. Мнж. Прийшов пізно, аж завізно. Ном. № 1802. Ум. завізне́нько. Аф.
Иршанки, -нок, ж. Кожаные, мѣховые штаны. Мнж. 181.
Кидальник, -ка, м. Рабочій, подающій снопы или сѣно при укладкѣ его. Мій синочку, мій голубчику! Мій молотнику, мій косарику і мій копілнику, і мій кидальнику! Мил. 215.
Муштро́вий, -а, -е. Имѣющій военную выправку. Загне голову, як муштровий кінь. МВ. І. 27.
Роспашистий, -а, -е. Вѣтвистый. Черном.
Самодруг, -гого, м. Вдвоемъ пребывающій, самодругъ. Вх. Зн. 62.
Скік! I межд. Скокъ! Аж лукавий скік до його на плечі. Рудч. Ск. І. 65.