Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бар, -ру, м. Мокрое мѣсто между холмами. Вх. Зн. І.
Гайнарь, -ря, м. Работникъ, пригоняющій на ярмарку еврейскій скотъ. Шух. І. 84.
Гнути, гну, гнеш, гл. 1) Гнуть. Гне шию, як віл у ярмо. Ном. № 1293. Шия — хоч обіддя гни, — такая толстая. Ном. №8595. Спати, — аж гілля гне, — такъ сильно хочется. Вас. 212.кирпу. Важничать, задирать носъ. Ном. № 2467.на що, куди. Намекать на что. Ном. № 13646. Бач, куди гне! (или на що). — теревені. Болтать пустяки. — матюки. Браниться матерными словами. 2) Запрашивать много. Гне, як дурень за батька — очень много запрашиваетъ. Мнж. 166.
Джинджигиля́стий, -а, -е. Кокетливый, вертлявый, франтоватый.
Зміж пред. Изъ среды. І викинуть зміж себе його люде. К. Іов. 40.
Обвалькувати, -ку́ю, -єш, гл. Облѣпить глиной.
Обкапувати, -пую, -єш, сов. в. обкапати, -паю, -єш, гл. Окапывать, окапать, закапать. Обкапали таки мені юпку свічкою на Страстях. Харьк.
Обкотити, -кочу, -тиш, гл.отару. Позаботиться о стадѣ овецъ во время ягненія. Обкотили отару, постригли; тепер щитають старих особе, а ягнята особе. О. 1862. V. Кух. 33.
Почвара, -ри, ж. Привидѣніе.
Хрестичок, -чка, м. 1) Ум. отъ хрест. 2) Родъ орнамента въ мережці. Чуб. VII. 415.