Дріжаки́, -ќів, м. мн. Дрожь. дріжаки́ їсти. Трястись отъ холода. Пархім ходить та, голодний, дріжаки їсть по холодній зорі, не маючи у віщо й одягтись. О, та й змерз же я цупко!... Та й дріжаків наївся! дріжаки́ сќачуть у душі. Страшно становится, нападаетъ страхъ. Йдуть хлопці.... в душі дріжаки скачуть. Господи, Господи! що то буде?... Кожному в голові був той екзамен.
Замовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. замо́вити, -влю, -виш, гл. Заговаривать, заговорить. Та не замовляйте зуби — не болять. Кров замовляти.
Лютува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Свирѣпствовать, злиться. Ревуть, лютують вороги. Лютує голод в Україні. Стеха дивиться, що з того буде, а сама так і лютує. Лютував старий за те, що ляховку взяв, та вже як Бог дав їм дітей, старий їх простив. 2) Паять.
Наби́ток, -тку, м. = набуток 1. Набиток злий не спірний.
Повикопувати, -пую, -єш, гл. Выкопать (во множ.). Зося звеліла повикопувати всі чисто кущі.
Повихворюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Выздоровѣть (о многихъ). Як би воли повихворювались.
Подолячка, -ки, ж. = подолянка.
Подруженька, подружечка, -ки, ж. Ум. отъ подруга.
Поневіряти, -ря́ю, -єш, гл. Пренебрежительно обращаться. Вірувала вона в мене тогді, як люде мною поневіряли.
Тінявий, -а, -е. Тѣнистый. Дай мені в тінявій тиші в тебе під крильми сховатись.