Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Віявки, -вок, ж. мн. = витушка. МУЕ. ІІІ. 24.
Загада́ти, -ся. Cм. загадувати, -ся.
Защіпа́ти, -па́ю, -єш, сов. в. защіпну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Защепать, защепнуть, брать, взять на крючекъ. Защіпни, кажу, двері, та не пускай. Кв. Драм. 260. Защепнеш же двері на защіпку, як я піду. Харьк. г.
Зв'яза́ти, -ся. Cм. зв'язувати, -ся.
Кровник, -ка́, м. Раст. 1) Hypericum quadrangulum. Шух. І. 21. 2) = крівавник. Вх. Лем. 428.
Наду́матися, -маюся, -єшся, гл. Задумать, надуматься. Надумалась іти в Київ. МВ. І. 22.
Нако́вувати, -вую, -єш, сов. в. накува́ти, -кую́, -єш, гл. 1) Наковывать, наковать, сковывать, сковать. Чого Бог не дасть, того коваль не накує. Ном. № 4284. 2) О жерновахъ: дѣлать, сдѣлать насѣчки. 3) О кукушкѣ: куковать, накуковать. Зозуля накувала. Ном. № 14032. Ось повернеться з москалів!.. Він їй замісць зозулі накує одудом. Г. Барв. 121.
Парубчак, -ка, м. Молодой парень, юноша. Промовив парубчак, хитаючи головою. Левиц. Пов. 181.
Пріска, -ки, ж. = пріснище. Вас. 196.
Скепання, -ня, с. = скіпання.