Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертій, -тія, м. = веретільник 1. Вх. Пч. II. 16.
Вутінка, -ки, ж. Ум. отъ вутка.
Заголо́вний, -а, -е. Заглавный.
З'їдна́ти, -на́ю, -єш, гл. и пр. = з'єднати и пр.
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. Шух. І. 109. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм. Макс. (1834), 71. АД. І. 161.
Оплачувати, -чую, -єш, сов. в. оплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Платить, заплатить, выплатить. Овечку продає, щоб подушне оплатить. О. 186
Повідслужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. То же, что и відслужитися, но во множествѣ.
Повішати, -шаю, -єш, гл. 1) Повѣшать, развѣсить. Повішала хустки на горищі. 2) Повѣсить. Взяли того попа, присудили повішати. Чуб. III. 335. Так їх (козаків) і повішали. Драг. 417.
Сталувати, -лую, -єш, гл. = знехтувати 1. Сталував одежу. Канев. у.
Шланк, -ку, м. Рядъ? шеренга? От постановились усі (салдати) в шланку і ну загравать на духову музику. ЕЗ. V. 23.