Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відпанувати, -ную, -єш, гл. Окончить господствовать, царствовать.
Звелі́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Велѣть, приказать. Звеліла мені мати ячменю жати. Чуб. III. 249.
Мнець, мнеця́, м. Кожемяка.
Облатування, -ня, с. Чинка чьей-либо одежды.  
Підспівувати, -вую, -єш, гл. Подпѣвать.
Поросль, -лі, ж. Вѣтвь, отростокъ. Стоїть верба посеред села, роспустили порослі до кожного двора. (Загадка: сонце). ХС. ІІІ. 66.
Ревизський, -а, -е. Ревизскій, значащійся по ревизской записи. Кв. І. 157.
Селянка, -ки, ж. Поселянка, крестьянка. Ум. селяночка. Да із села да селяночка, а із міста міщаночка. Мет. 162.
Стрижень, -жня, м. 1) Самое глубокое мѣсто въ рѣкѣ, въ озерѣ, фарватеръ. Вас. 173, 188. 2) Небольшая рѣчка, струя. Гол. 3) Сердцевина дерева. 4) Стержень въ нарывѣ. Зміев. у.
Тамтой, -а, -е. Тотъ. Грин. III. 323. Був на тамтім світі. Гн. ІІ. 65. На там-тім боці. Шейк.