Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бриканець, -нця, м. Лошадиный прыжокъ. Шейк.
Гарт, -ту, м. Закалъ, закалка. Гарт твердий дав коваль. Н. Вол. у. Кромѣ прямого значенія, дати, завдати гарту значить еще: задать кому. Ном. №4180. Дало їм гарту. Рудч. Ск. II. 123. Дасть він вам гарту. Св. Л. 283. Як поспіє пшеничка ( = кукуруза), то собаки дадуть їй гарту. Кролев. у.
Гоне́ць, -нця́, м. 1) = Гінець. 2) Раст. Sebum acre L. ЗЮЗО. І. 136.
Здохлени́на, -ни, ж. Дохлятина, мясо дохлой скотины. Желех.
Ми́ркання, -ня, с. 1) Бормотаніе. 2) Ропотъ. К. ЦН. 259. 3) Попрошайничество.
Обіхідка, -ки, ж. 1) Обиходъ, текущій расходъ. Та є трохи, що треба на обіхідку. Зміев. у. 2) Хата безъ огорожи.
Перелупити, -плю́, -пиш, гл. Переломить. Перелупила мисочку надвоє.
Поладнати, -наю, -єш, гл. Поладить, сойтись. З товаришами, — хоть усе й москалі були, — зараз поладнав. Кв.
Поохотитися, -чуся, -тишся, гл. Пожелать, захотѣть.
Порозлютовувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и розлютувати, но во множествѣ.