Каменування, -ня, с. Побіеніе камнями.
Ланина, -ни, ж. Поле, нива. Туман, туман по ланині, широкий лист на калині.
Маніве́ць, -вця́, м. Путь не по проложенной дорогѣ, а минуя ее. Хоч би спустився я і в смертную долину, з тобою, Боже мій, і там я не загину: і звідти манівець твій жезл мені покаже, і палиця твоя дорогу правди вкаже. Мов божевільний дрегнув із поля додому. Не гледів і дороги, манівцем так і стрибає. Що ти пійдеш да доріжкою, а я піду манівцем. Бери, сестро, срібло-злото та йди манівцями, щоб ми тебе не догнали, щоб ми тебе не вбили.
Муро́ваний, -а, -е. Построенный изъ камня или кирпича, каменный. А нащо ж ти мене покидаєш у мурованім замку?
Підшивайло, -ла, м. Подлипайло. То підшивайло — підлижеться.
Посрібрити, -рю, -риш, гл. = посрібнити.
Строгий, -а, -е. Свирѣпый, жестокій. Звір строгий.
Тлінний, -а, -е. 1) Тлѣнный.
2) Изможденный, истощенный. у нього ледь тлінна душа в тілі. Онъ еле дышетъ.
Фівкати, -каю, -єш, гл. Объ иволгѣ: кричать. Коли олійник (иволга) часто фівкає, то буде дощ.
Черк I меж. 1) Выражаетъ движеніе рѣжущаго орудія. Підняв косу та черк себе! 2) Выражаетъ ударъ, хвать! З сим словом черк його в пику! 3) Выражаетъ хватаніе, хвать! (Собака) кабана черк за ногу і покусала. 4) Чмокъ. Венера зараз одгадала, що в добрий час сюди попала, Вулкана в губи зараз черк! 5) Выражаетъ быстрое движеніе, напр. скачекъ. А я меж старі верби та скоком на пеньок, а з пенька черк на вербу.