Відлежати Cм. відлежувати.
Досвідча́тися, -ча́юся, -єшся, сов. в. досві́дчитися, -чуся, -чишся, гл. Ссылаться на чье либо свидетельство до какого либо времени. Досвідчився циган жінкою й дітьми, поки забрали всіх у тюрму. 2) Убѣждаться, убѣдиться по опыту; узнать. Перемагала свій жаль як тільки мога, щоб люде не досвідчились.
Кормити, -млю, -миш, гл. Кормить. Хлібом кормлють, а стеблом очі колють.
Переняти, -ся. Cм. переймати, -ся.
Посев, -сла, м. = посел. Послали посла аж под Парну, поймав же посев турчанина.
Примести Cм. примітати.
Проте нар. Между тѣмъ, однако. Не віре, ну, а проте хоче дізнатися, чи справді воно так. Ох, я ж її вже просила, я ж їй і годила, проте злая мачуха сорочки не шила.
П'яніти, -ні́ю, -єш, гл. Пьянѣть. Він швидко п'яніє: дві чарки випив, то вже й п'яний.
Розбійницький, -а, -е. Разбойническій. Розбійницький син. В розбійницьких наметах тихо й мирно.
Роспотворити, -рю, -риш, гл. Избаловать, распустить. Лихо не вморе, а роспотворе.