Калаверці, -ців, мн. Сапоги съ вывороченными голенищами.
Лі́тошній, -я, -є. 1) Лѣтній. Літошній день дуже довгий. 2) Прошлогодній. Треба, як літошнього снігу. 3) Літошній. Въ лѣтахъ, немолодой. Та він уже чоловік літошній, пожив таки на світі!
Мимохі́д, -ходу, м. Конвульсіи у дітей.
Надзі́рній, -я, -є. Надъ звѣздами находящійся, небесный. Моя надія райськая надзірня.
Перечинити, -ню́, -ниш, гл. Сдѣлать сверхъ чего: дать сверхъ чего. Добра нивойка була: сто кіп жита зродила; іще ся похвалила — копу перечинила.
Поденок, -нка, м.
1) Потолокъ въ конюшнѣ.
2) мн. поде́нки. Подонки, остатки. Капусти тільки поденки зосталися в діжці.
Потомитися, мимося, -теся, гл. Устать, утомиться (о многихъ). Так потомилися, що насилу ноги волочуть. Їздили ми лугами сірими волами, сірі воли потомилися.
Прогуляти, -ля́ю, -єш, гл.
1) Прогулять.
2) Прокутить (деньги, имущество). А чи гуляв, не гуляв, сто червінців прогуляв. Прокутить извѣстное время. Та вже ж люде в полі поорали, ми з тобою в корчмі прогуляли.
Стрічати, -ча́ю, -єш, гл. = стрівати. Я пішов його стрічати.
Чалітися, -лі́юся, -єшся, гл. Сѣдѣтъ. Вже в тебе чаліється борода.