Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Броня, -ні, ж. Оружіе, броня. Стор. МПр. 4. Хто тебе наділив конем і бронею? Стор. І. 75. Вивели йому коня в броні. Чуб. ІІІ. 296. до броні! Къ оружію!
На́ймиччин, -а, -е. Принадлежащій наемной работницѣ. Наймиччина дитина.
Обертання, -ня, с. 1) Поворачиваніе, оборачиваніе. 2) Превращеніе. 3) Превращеніе (именованныхъ чиселъ). Кон. Ар. 2, 17.  
Племенник, -ка, м. = небіж.
Позлегати Cм. позлягати.
Поріст, -росту, м. Ростокъ.
Пробуркувати, -кую, -єш, сов. в. пробуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, пробудить. Пробуркав у серці в його зненависть. Полт.
Розгрунчити, -чу, -чиш, гл. Нарушить цѣлость, начать. Мнж. 191.
Сербувати, -бу́ю, -єш, гл. Основное значеніе: быть сербомъ; но встрѣчено лишь въ значеніи: служить наемникомъ въ войскѣ. Ой сербине, сербиночку, годі сербувати, бери серп та йди в степ пшениченьки жати. Н. п.
Ужиток, -ку, м. 1) Польза. Ой з нашого закохання ні слави, ні вжитку. Мет. 78. З мене нема громаді ніякого вжитку. Стор. І. 229. 2) Потребленіе. На хазяйський вжиток. 3) ужитки. Достатки, имущество. Оставляю тобі.... всі мої ужитки, всі мої ужитки і маленькі дітки. Н. п. О. 1861. IV. 93. Сосниця-роскошниця, великі вжитки: кругом вода, а в середині біда. Ном. № 741.