Зави́дувати, -дую, -єш, гл. Завидовать. Ой у броду, ой у броду брамі дівчини воду, там козаченько коня напуває, завидує на її вроду.
Натха, -хи, ж. = надха. От мені халепа: натха напала, та вже днів з чотирі.
Перепхнути Cм. перепихати.
Погребати, -баю, -єш, гл. Побрезгать. Глянь, яка гарна! за таку б кралю і я не погребав.
Позаводити, -джу, -диш, гл.
1) Завести (многихъ). Сини позаводять коней у ліс.
2) Завести, устроить (во множествѣ). Позаводив... роскіш. В декотрих селах попи і пани позаводили школи.
Попривикати, -каємо, -єте, гл. Привыкнуть (о многихъ).
Природний, -а, -е. 1) Естественный.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього.
Рабин, -на, м. Раввинъ. Рабин умер, а книжечка зосталася.
Рямпати, -паю, -єш, гл. Чирикать, трещать.
Стрітення, -ня, с. Праздн. Срѣтенье Господне 2 февраля. На стрітення зіма з літом пострічаються.