Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Душогу́бець, -бця, м. Душогубець, убійца. Твій рід хороший і величний не плодив ні злодіїв, ні душогубців. МВ. І. 27. Перш було як який грішний попаде сюди, так і то навдивовижу; та й то бували все то душогубці, то харцизяки. Кв. II. 187. Той був душогубець. Єв. І. VIII. 44.
Загнисти́, -ся, загни́ти, -ся. Cм. загнива́ти, -ся.
Мошну́хи, -нух, м. мн. Раст. = мохунки.
Наплести́ Cм. наплітати.
Облудник, -ка, м. Лицемѣръ, притворщикъ.
Переполохати, -хаю, -єш, гл. Перепугать, встревожить. Вони мені всіх дівчат переполохають. Стор. II. 35.
Пояти, -йму, -жеш, гл. = поняти. А воячка жона сама єго стяла і другого си миністра пояла. Драг. 271.
Саниці, -ць, ж. мн. Полозья. Вх. Лем. 464.
Серм'яжник, -ка, м. Носящій сермягу, бѣднякъ. Уст козаки, багачі-молодці в улани пійшли, а мужики-серм'яжники та й не схотіли. Чуб. V. 955.
Терпкість, -кости, ж. Терпкость. Шейк.