Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Безвічно, нар. Вѣковѣчно.
Білокрилець, -льця, м. = лущ. Вх. Пч. II. 10.
Воркнути, -ну, -неш, гл. Мурлыкнуть. А ти, сірий, воркни. Мил. 39.
Допо́вчити, -чу, -чиш Достроить, дополнить. Хата виведена була по вікна, а то вже я її укукобила й доповчила. Харьковъ.
Кувик и кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Малю́хний, -а, -е. Крошечный, очень маленькій. Левч. 62.
Позастругувати, -гую, -єш, гл. Застрогать (во множествѣ).
Спекти, -чу, -чеш, гл. 1) Испечь. Пече наша, пече, спечи нам коровай ґрече! Н. п. Не зітхай, — не остатнє ще спекли. Ном. 2) Изжарить. Спік чорне порося. МВ. (О. 1862. III. 64). Курочку спекла. О. 1862. II. 30. Ту рибку скажіть, щоб спекли. Мнж. 25. 3) Сжечь (человѣка). Гетьмана, що на огні ляхи спекли. Шевч. 234. 4)рака. Покраснѣть, сконфузясь. Офицерик трошки спік рака, що одвик по своєму розмовляти. К. ДС. 19.
Сплечитися, -чуся, -чишся, гл. О лошади: вывихнуть плечо. А тутечки, мені на лихо, сплечився мій кінь. Стор. II. 11.
Суперечатися, -чаюся, -єшся, гл. = суперечитися. Черн. г.