Безбач, нар. Без цѣли, какъ попало, въ безпорядкѣ, въ разбродъ.
Бігти, біжу, -жиш, гл. 1) Бѣжать. Гріх по дорозі біг та до нас плиг. Туди ж бігла да дівчинонька. Ворон коню, біжи швидче! Біг так, що сам себе не чув — изо всѣхъ силъ бѣжалъ. 2) Быстро ѣхать, плыть на суднѣ. Щось біжить з дзвоником. Човном біжить по під берегом. — верхи. Ѣхать верхомъ. — з копита, у чвал. Ѣхать, бѣжать галопомъ. — в клус. Бѣжать рысью. 3) О водѣ, жидкостяхъ и времени: течь. Біжить річка-млинівочка, камені руйнує. Молоко біжить. Борщ біжить. Час біжить. Літа мої біжать як скороходець. 4) — з блеску. Бѣжать со свѣта. Як росходилась стара моя, — батю мій, хоч з блеску біжи!
Боченько, -ка, м. Ум. отъ бік.
Вісняк, -ка, м. = вісник.
Замару́дити, -джу, -диш, гл. 1) Утомить скучнымъ. 2) Защекотать. Муха їм у носі замарудила.
Кам'яніти, -ні́ю, -єш, гл. = каменіти. Серце кам'яніє — таке мені горе.
Перлина, -ни, ж. Жемчужина.
Понеділкувати, -кую, -єш, гл.
1) Придерживаться обычая понеділкування. Cм. понеділкування 1.
2) Постить по понедѣльникамъ. Треба понеділкувати, спостити три понеділки. Понеділкував сім понеділків, восьмую неділечку.
Сас, -са, м. Насѣк. прусакъ.
Чоловіколюбець, -бця, м. Человѣколюбецъ. Отче владиче, архимандриче, чоловіколюбче!