Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Запали́ти, -ся. Cм. запалювати, -ся.
Зда́вну, зда́вня, нар. = зда́вна. Вона мене здавну знає. Чуб. V. 1033. Мири вічностю ся здавна називають. Ном. № 390.
Наздоганя́ти, -ня́ю, -єш, сов. в. наздогна́ти, -жену́, -не́ш, гл. Догонять, догнать, настигать, настигнуть. Біг, бач, дак не випередить і не наздожене. Рудч. Ск. II. 186.
Назнаро́шки, назнаро́шне, нар. Нарочно, съ умысломъ.
Накоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти? Мир. ХРВ. 332.
Повиринати, -наємо, -єте, гл. Вынырнуть (о многихъ). Аж гульк — з Дніпра повиринали малії діти сміючись. Шевч. 29.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Роз'ярятися, -ряюся, -єшся, сов. в. роз'яритися, -рюся, -ришся, гл. Разъяряться, разъяриться. Росердився і роз'ярився, аж піну з рота попустив. Котл. Ен.
Спит, -ту, м. 1) = спиток. Зірвали в чужому саду кілька ягід на спит. Черн. у. 2) Разспросы. Взяти кого на спит.
Хавтур'я, -р'я, с. Поборы духовенства натурою. Набрав хавтур'я, що й до зеленої неділі станс.