Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брикун, -на, м. 1) Рѣзвая лошадь. 2) Шалунъ, рѣзвый мальчикъ. Левч. 178. 3) Своенравный человѣкъ. Ум. брикунець, брикунчик.
Индута, -ти, ж. Испорч. индукта — пошлина на ввозные товары. Так було тогді тілько два перевози. Заплатив було индуту, то й пропустять. ЗОЮР. І. 263
Маламу́рити, -рю, -риш, гл. Жрать, трескать. Як був хлопцем, так цілісінький день сидить та маламурить. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Мале́нечкий, -а, -е., Ум. отъ малий.
Наперекі́с нар. Наискось. Беріться лиш дручками наперекіс.
Поблизько нар. = поблизу.
Помеженно нар. Смежно. Новомоск. у.
Роспанахати, -хаю, -єш, гл. Сильно разорвать или разрѣзать на двое. Левиц. Пов. 360. Роспанахають погане гниле серце, трудне. Шев. 669.
Слюсарський, -а, -е. Слесарскій.
Торба, -би, ж. 1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Посл. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Макс. Торба мені жінка, кий у мене братом. Шейк. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою. Шейк. 2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу. Шейк. 3) О женщинѣ: распутная. Шух. І. 34. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.