Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихлюватий, -а, -е. Шаткій. Вихлюватий човен. Волч. у.
Закопирса́ти, -са́ю, -єш, гл. 1) Заковырять. 2) Негладко, нехорошо зашить.
Каця, -ці, ж. Длинная хворостина съ крючкомъ на концѣ, — зацѣпивъ имъ за шерсть овцы, ловятъ послюднюю, если ее нельзя удержать обычнымъ способомъ при помощи ґирлиґи. Кубань. О. 1862. V. Кухар. 38.
Коноплиця, -ці ж.? П'ять сорочок, що дві ув іржиці, а дві в коноплиці. Чуб. IV. 458.
Надсиха́ти, -ха́ю, -єш, сов. в. надсо́хнути, -ну, -неш, гл. Подсыхать, подсохнуть.
Обжирливий, -а, -е. Обжорливый.
Отоса, -си, ж. = отеса. Ум. отісонька. Щоб тебе кониченько не довіз, щоб отісонька порвалась. МУЕ. III. 142.
Підсідка, -ки, ж. Засада. Желех. На підсідка іти на заяця. Вх. Зн. 49.  
Поцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Обить гвоздиками для украшеніи.
Сусідин, -на, -не. Сосѣдовъ, сосѣдкинъ. Оце, каже, попова хата, це — Трохимова, а це кумова, а це сусідина. Рудч. Ск. І. 174.