Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Гакнути, -кну, -неш, гл. Крикнуть га. Га! Та як гакне, то аж зорі на небі заворушились. МВ. (КС. 1902. X. 149).
Дармува́ння, -ня, с. Пребываніе безъ употребленія.
Доскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Доскрипѣть. А що, доскрипіло, поки не луснуло: я казав, що обід лясне.
Жичли́вий, -а, -е. = зичливий. Доле моя нещаслива, коли будеш мі жичлива. Гол. ІІІ. 396.
Лихва́рство, -ва, с. Ростовщичество.
Посковувати, -вую, -єш, гл. Сковать (многихъ). У три ряди бідних, безщасних невольників посажено, по два, по три докупи посковувано. АД. І. і О.
Припасний, -а, -е. Запасной. Припасна копійка є у його. Камен. у.
Рясно нар. Обильно, густо. Ой вишенько-черешенько, чом не рясно родиш? Чуб. Щоб у вас увесь вік так було рясно, як оце тепер на столі. Г. Барв. 84. Сади цвіли рясно. Левиц. І. 524. Рясно-рясно плакала. Мир. ХРВ. 406. Ум. рясненько, ряснесенько.
Унахилку нар. Наклонивъ. Я напився води з відра внахилку.