Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Головкате письмо. Родъ орнамента при украшеніи гуцульскихъ издѣлій. Шух. I. 303.
Жорства́, -ви, ж. Гравій. Скрізь доріжки жорствою висипано. Черк. у.
Либа́к, -ка, м. Работникъ, собирающій нефть съ поверхности воды. Желех.
Ліща́ниця, -ці, ж. = ліщина. Желех. Ба, чому то ліщанице, така не вродлива? Зіма була студененька, мене зморозила. Гол. II. 425.
Нако́лювати, -люю, -єш, сов. в. наколо́ти, -лю́, -леш, гл. 1) Накалывать, наколоть (остріемъ). 2) Надкалывать, надколоть, раскалывать, расколоть немного съ конца. 3) Щепить, нащепить. Наколи трісок.
Наси́льне, нар. Насильно. Мене мати насильне женила. Чуб. V. 728.
Повинути, -ну, -неш, гл. Нахлынуть. Фаля повинула, човен затопила. Гол. І. 184.
Поготів нар. Подавно, тѣмъ болѣе. Не кракала ворона, вгору літаючи, а вниз уже й поготів. Ном. Коли щеня не задавив, мене не займе й поготів. Гліб. 21. Діти батька мало що й слухають, а нас і поготів. Г. Барв. 413. Не слухався парубком, а оженившись і поготів не буде. Нѣжин. у.
Подогодовувати, -вую, -єш, гл. Вскормить (многихъ).
Роспхикатися, -каюся, -єшся, гл. Тихо расплакаться.