Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гуготі́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Производить глухой шумъ. Далі стало вже гуготіти, мов клекоче море, або гуде великий вітер здалеку. Кв. Дивись, як гуготить огонь, наче у гуті. Черниг. г.
Жени́шенько, -ка, м. Ум. отъ жених.
Красотворний, -а, -е. Творящій красу. Божий день на землю красотворний прийде. Костом.
Оврашковий, -а, -е. 1) Принадлежащій суслику, относящійся къ нему. 2) оврашкові хвости. Раст. Triticum cristatum Schrt. ЗЮЗО. І. 139.
Панщар, -ра, м. = панщанин. Вх. Уг. 257.
Платка, -ки, ж. = латка. Вх. Зн. 50.
Тіснісько нар. = тіснісінько. Шейк.
Уцілити, -лю, -лиш, гл. Попасть въ цѣль. А другая (куля) устрелила, у серденько уцілила. Н. п. Де я мірю, там я вцілю. Гол. Так мені сим і вцілила в серце. Г. Барв. 382.
Штитися, штуся, шти́шся, гл. = шануватися. Старим людям треба штитися перед молодими, а не п'яними валятися. Міусск. окр. Як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився. Мкр. Г. 17.
Шугай, -гая, м. 1) Парень, молодой человѣкъ (словацкое Šuhaj). Вх. Лем. 486. На поляні, на поляні шугай траву косить, за шугайом смутна мати дитиноньку носит. Гол. II. 70. Лиши мі ся, дай мі покій, молодий шугаю. Гол. IV. 489. 2) Родъ женской одежды. 3) Имя собаки. Вх. Лем. 486.