Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гетьманонько, -ка, м. Ум. отъ гетьман.
Засли́нювати, -нюю, -єш, сов. в. засли́нити, -ню, -ниш, гл. Заслюнивать, заслюнить, испачкать слюной.
Лушня́, -ні, ж. Кривой кусокъ дерева, верхнимъ концемъ упирающійся въ верхнюю связь телѣги, а нижнимъ надѣвающійся на ось, чѣмъ поддерживается полудрабок. Чуб. VII. 403. Рудч. Чп. 250. Cм. лучня.
Оне, оне́є, мѣст. Это. Употр. въ выраж. не оне́, не онеє въ знач. не хочетъ (этого): Та і Тетяна нишком плаче, а до роботи не оне. Алв. 9. Хоть чоловік і не онеє, коли же жінці, бачиш, теє, так треба угодити їй. Котл. Ен. III. 47.
Позіхатися, -хається, гл. безл. Зѣваться. Ляжмо спати... вже й мені часто позіхається. Г. Барв. 78.
Пороздобрюватися, -рюємося, -єтеся, гл. Раздобриться (о многихъ).
Пороспростувати, -тую, -єш, гл. Расправить, выпрямить (во множествѣ).
Пристроїти, -ро́ю, -їш, гл. Приготовить; придѣлать. Вх. Лем. 457.
Цікавити, -влю, -виш, гл. Интересовать, занимать.
Чіпок, -пка, м. 1) Ум. отъ чіп. 2) = чепець 1. Бреніють жіночі чіпки, чоловічі шапки. Г. Барв. 148. Ум. чіпо́чок, чіпчик, чіпчичок. Глянь, Палазю, на поріг, несуть чіпчичок либонь твій. Грин. III. 548.