Великомовний, -а, -е. Многорѣчивый. Не великомовна була.... усе мовчки.
Гречи́ще, -ща, с. = Гречківка.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого.
Заквили́ти, -лю́, -лиш, гл. Жалобно застонать, заплакать. Заквилило два. соколоньки, на воротях сидячи. Заквилить дитятко, схилиться до його Маруся гойдати.
Коцюрба, -би, ж. Черемуха, Prunus padus.
Небесний, -а, -е. 1) Небесный. Царство небесне, пером земля над ним. Налетіло птаство небесне.
2) небесна доро́га. Млечный путь.
Послебізувати, -зу́ю, -єш, гл. Поговорить или почитать вяло.
Слабий, -а, -е. Больной. На ліжку лежала слаба. Дитина у його дуже слаба, мабуть умре. Батько слабий лежить. Ум. слабенький, слабе́сенький.
Стоячий, -а, -е. 1) Стоящій. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Стоячій. Хоч лежачий, аби комір стоячий.
Тискатися, -каюся, -єшся, гл. Лѣзть, протискиваться.