Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доріка́ти, -ка́ю, -єш, одн. в. дорікну́ти, -ну́, -не́ш, сов. в. дорікти́, -речу́, -че́ш, гл. Укорять, укорить, упрекать, упрекнуть. З світу Божого жене, дорікає, що я батькова дочка. МВ. І. 123. Дорік парубок гірко. Федьк. Мені за вас люде дорікають. Мнж. 104. А вороги, мог буяють, гірким докором дорікають. К. Псал. 230. «Катре!» — дорікнула мати. МВ. ІІ. 120.
До́хнути 1, -ну, -неш, гл. Издыхать, дохнуть. Під стогом вовки дохнуть. Ном., стр. 299, № 308.
Замізкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Задумать.
Недбало нар. 1) Нерадиво, нерачительно, небрежно. 2) Беззаботно.
Підколос, -са, м. = підпалок. Вх. Уг. 259.
Повиводити, -джу, -диш, гл. 1) Вывести (многихъ). 2) Наплодить, высидѣть изъ яицъ (многихъ). Курка курчат повиводила.
Промовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. промовитися, -влюся, -вишся, гл. Проговариваться, проговориться. Старости не промовляться. Шевч. 287.
Старченя, -няти, с. = старча. Гей, старченя! стривай лишень. Шевч. 176.
Хлянути, -ну, -неш, гл. 1) = хляти. Б'є.... аж рука хляне. Гн. І. 89. 2) Литься. А вода хляне та й хляне. Черк. у. 3) Хлынуть. З Василя кров так і хлянула, О. 1861. X. 38.
Шубовтнути, -тну, -неш, гл. = шубовснути. Желех.