Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блихавити, -влю, -виш, гл. Тратить попусту время. Желех.
В'язіння, -ня, с. Связываніе сноповъ.
Змідніти, -нію, -єш, гл. Принять металлическій вкусъ отъ мѣди. Аф. 457.
Лайливий, -а, -е. 1) Бранный. Дух вискочив в словах лайливих. Котл. Ен. VI. 41. 2) Любящій ругаться, бранчивый. Там — ратуй Боже — який пан лайливий! Харьк.
Ломацю́га, -ги, ж. Ув. отъ ломака.
Наймитю́га, -ги, м. Ув. отъ на́ймит.
Писарчук, -ка, м. 1) Сынъ писаря. 2) Молодой писарь, канцеляриста.
Смільний, -а, -е. 1) Смолистый. Смільна сосна. Н. Вол. у. 2) Опаленный, обожженный, задымленный. Горнець котлові доганяє, а обоє смільні. Ном. № 8060.
Татуньо, -ня, м. ласк. отъ тато. Просили татуньо й мамуня і я вашеці прошу. Шейк. Такъ называютъ на Волыни также и священника: Що ж, татуню, чи підете ховати, чи ні? О. 1862. IX. 52, 53. Ум. татуненько, татунейко, татунечко.
Титариха, -хи, ж. Жена церковнаго старосты.