Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зарібкува́ти, -кую, -єш, гл. Зарабатывать, имѣть заработки, ходить на заработки. Він зарібкує. Вх. Лем. 416.
Злобителька, -ки, ж. Недоброжелательница. Волч. у.
Змордувати, -ду́ю, -єш, гл. Измучить, изнурить. Ой не їдь, рідненький, бо доріженька злая: коня змордуєш. Мет. 32.
Лабка, -ки, ж. 1) Ум. отъ ла́ба. 2) Ножка въ ступі. Шух. І. 161, 162. 3) Одинъ изъ двухъ столбиковъ, деревянныхъ или желѣзныхъ, поддерживающихъ на припічку комін въ гуцульской печи. Шух. 1. 95. 4) куреча лабка. Раст. Lycopodium. Шух. І. 21.
Назди́в нар. На удивленіе.
Сс... = зс..
Тись II, меж., выражающее протискиваніе, проталкиваніе въ толпѣ. Сюди тись, туди тись, та й прошов. Шейк.
Челядницький, -а, -е. Принадлежащій, свойственный слугѣ, работнику.
Шапарь, -ря, м. 1) Ключникъ, экономъ. 2) = шапкарь. Ой миряне! шевці, кравці, крамарі, шапарі! сходіться ради послухати, табаки понюхати. Ном. № 6126.
Щати, (-щу? -щиш?), гл. = сцяти. Вх. Уг. 227.