Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Балмус, -су, м. Густая жидкость. Балмусом звуть, як що небудь дуже густе, щоб то не було. Драг. 191.
Батувати, -ту́ю, -єш, гл. 1) Связывать поводьями лошадей. Аф. 2) Рѣзать большими кусками. Сідайте, дружечки!... а ти, старосто, їм батуй. Кв.
Благач, -ча, м. Проситель, молитель.
Бондарювання, -ня, с. Занятіе бочарствомъ.
Вагове, -вого, с. Вѣсовой сборъ. К. (Желех.).
За́їди, -дїв, м. мн. 1) Язвинки по угламъ рта. 2) Желтая кожица въ углахъ клюва молодыхъ птицъ. Пташки цвірінькали, роздявляючи червоні роти з жовтими заїдами. Левиц. Пов. 150. 8) Хищеніе, пользованіе чужимъ. А і тогді не без заїдів було: не дали нам за треть года жаловання. ЗОЮР. І. 70. Усюди не без заїдів. Ном. № 10627.
Нагати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Сдѣлать запруду. 2) Наложить много. Нагатила пшона в куліш, що й ложкою не повернеш.
Нехар, -ра и нехара, -ри, м. 1) Пачкунъ. Желех. 2) Волкъ; крупный звѣрь. Желех. Вх. Зн. 41.
П'яльці и п'яльця, -ців, м. мн. Пяльцы. Мальовані п'яльці. Мет. 20. Ум. п'я́лечка. З п'ялечок не вставає, голочок не випускає. Грин. III. 201.
Удавнитися, -нюся, -нишся, гл. Устарѣть. Була колись правда, та вдавнилась. Ном. № 6835.