Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вислухання, -ня, с. Выслушиваніе.
Заборя́нство, -ва, с. Хожденіе на заработки по принужденію, съ цѣлью добыть денегъ для уплаты податей. Cм. забір. О. 1861. XI. 111.
Козиритися, -рю́ся, -ришся, гл. 1) безл. Идти картамъ. Не буду дивиться, нехай козириться. Мнж. 165. 2) Принимать бравый видъ. Коло дівки парубонько півнем козириться. Чуб. III. 178.
Крутливець, -вця, м. = крутіж. Вх. Зн. 30.
Мо́стик, -ка, м. Ум. отъ міст.
Опирь II, нар. = опір. Племінник опирь став, затявся. Мкр. Н. 10.
Поболітися, -ліємося, -єтеся, гл. Заболѣть (о многихъ). Боли му ся поболіли, сам бідний заслаб. Рудч. Чп. 163.
Понаскіпувати, -пую, -єш, гл. Наколоть (щенокъ, — во множествѣ).
Похмурий, -а, -е. Угрюмый.
Росівниця, -ці, ж. Родъ кушанья. Шух. І. 141, 142.