Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгонити, -ню, -ниш, гл. 1) = відганяти. 2) Отдавать, припахивать. Вода чимсь одгонить. Кролев. у. Чим наївся, тим і відгонить. Нѣжин. у. На сім дворищі.... від усього пусткою відгонить. Св. Л. 310. Місцина справді стала пустирем одгонити. Мир. ХРВ. 24.
Вінчик, -ка, м. Ум. отъ вінець.
Ді́вонька, -ки, ж. Ум. отъ діва.
На́гибка, -ки, ж. Находка.
Накупля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = накупити. Багато чого накупляли на ярмарку. Черниговск. у.
Насущний, -а, -е. Насущный. Як то тяжко той насущний люде добувають. Шевч.
Нахабність, -ности, ж. Нахальство, наглость.
Роз'єднувати, -ную, -єш, сов. в. розєдна́ти, -на́ю, -єш, гл. Разъединять, разъединить.
Урочища, -чищ, м. мн. Ув. отъ уроки. Грин. II. 33.
Шаливіра, -ри, м. = шальвіра. Ой ви, козаки, ви, шаливіри, де сьте ви мого братенька діли? Гол. І. 25.