Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Братуха, -хи, м. Увелич. и ласкат. отъ брат. Був їй братуха в другихъ. О. 1862. II. 59. Не псуй шкури, мій братухо! Чуб. V. 1173.
Ду́рбас, -са, м. Дуракъ. Черк. у. Дурбас! мабуть очі в його випали із лоба. Мкр. Н. 21.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні. О. 1862. IX. 53.
Ми́шачий, -а, -е. 1) Мышиный. 2) — огонь. Фосфорическій свѣтъ гнилого дерева. Конотоп. у.
Піткання, -ня, с. Ткацкое: утокъ. Вас. 167. Чуб. VII. 428, 408.
Плямина, -ни, ж. Пятно.
Покривання, -ня, с. 1) Названіе дѣйствія отъ глагола покривати. 2) Покрывало. Ум. покриваннячко. Та вийму (з скрині) завиваннячко, своє вішнеє покриваннячко. Мил. 119.
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Роботяга, -ги, м. Труженикъ, работникъ. Всього надбав роботяга, та не придбав долі. Шевч. 527. Ум. роботяжка, роботяжечка. Як у мене чоловік роботяжечка був. Грин. III. 658.
Чекман, -на, м. Короткій кафтанъ галицкаго міщанина. Гол. Од. 17. Cм. чекмінь. Ми ся звихали, все село звоювали, чекмани поросили, на весілля спросили. Грин. III. 511.