Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виз, -за, м. Рыба Acipensor schypa. Браун. 31.
Гартування, -ня, с. Закаливаніе.
Зістрі́нути, -ну, -неш и зістрі́нутися, -нуся, -нешся, гл. = зострінути, -ся.
Ляхопа́нський, -а, -е. Шляхетско-польскій. Встрѣчено у Кулиша. (Київ) піймався був у руки ляхопанські. К. Дз. 156.
Повипльовувати, -вую, -єш, гл. Выплевать (о многихъ, во множествѣ). Хто візьме в рот, то й виплюне і виплюне, — так усі повипльовували.
Погребище, -ща, с. = погріб. В погребищі темному замкнули. К. ПС. 122.
Полонистий, -а, -е. Покатый. Полониста гора. Черк. у.
Примітати, -та́ю, -єш, сов. в. примести, -мету, -те́ш, гл. 1) Приметать, примести, подмести (соръ) къ какому либо мѣсту. Примела сміття до порога та й покинула, а винести? Харьк. 2) Наметать, намести на что либо сверху. Її (торбину) і в руки не беруть, а иноді і сміттям приметуть. Гліб. Да й примітало сніжком білесеньким. Чуб. V. 800.
Свещенька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Успішатися, -шаюся, -єшся, сов. в. успіши́тися, -шуся, -шишся, гл. Успѣвать, успѣть. Утішайсь поперед за неї сказати: тпру! Грин. І. 285. Аби втішився вхопити. Волч. у. Не втішилось Бондарівні пісеньки співати. Грин. ІІІ. 615.