Верескотнява, -ви, ж. = вереск.
Жа́ти I, жну, жнеш, гл. Жать. Пора, мати, жито жати, — колос похилився. Жало два женці. жа́ти на оди́н сніп. Жить въ согласіи. Забудь свою кривду і сим робом нахилиш свою сем'ю до одного діла, до одних думок і будете всі жати на один сніп.
Наука, -ки, ж.
1) Наука. Люде, освічені наукою. Згинула наука, впала просвіта, зоставшись тільки в схоластичних латинських духовних школах. Універсітетська наука була тільки азбука європейської просвіти.
2) Ученіе. І в школу хлопця одвела до п'яного дяка в науку.
3) Урокъ, поученіе, наставленіе. Оце тобі наука, не ходи в ліс без дрюка.
Неписаний, -а, -е. 1) Не писанный, не написанный.
2) Устный. Українська пісня і неписана словесність народу українського.
Обруб, -ба, м.
1) Отдѣльный кусокъ земли, участокъ. Моя земля в однім обрубі.
2) Въ водяной мельницѣ: небольшая возвышенность на поду, на которой лежать жернова.
Паросток, -тка, паросточок, -чка, м. Ум. отъ парост.
Повирятовувати, -вую, -єш, гл. Спасти (многихъ).
Чинка, -ки, ж. Выдѣлка кожъ.
Човптися, -пуся, -нешся, гл. Толочься, возиться съ чѣмъ. А старий усе човпеться по надвіррю. Ой на дворі чорна хмара в'ється, а під вікном колядник човпеться. Вона все човпеться коло чого небудь.
Шкірка, -ки, ж. Ум. отъ шкіра.