Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Близець, -зця, м. = близнюк 1. Она мава блисьці (два хвопці). Гн. I. 122.
Бур'Януватий, -а, -е. 1) Смѣшанный съ горными травами. Бур'янувате сіно. Конст. у. 2) Заросшій сорными травами. Бур'януваті городища. К. XII. 130.
Виторопитися, -плюся, -пишся, гл. Вытаращить глаза.
Звих, -ху, м. Вывихъ. Звихнуту руку чи ногу потягують, то звих і проходить. Чуб. І. 130.
Крокіс, -косу, м. Раст.: а) Дикій шафранъ, Carthaumus crocos. б) Pulmonaria mollis. Лв. 101. Квітками сухими то з рожі, то з крокосу обквічали. ЗОЮР. II. 290. Та купили крокосу дівочкам у косу. Грин. III. 95.
Насхил, на́схиль, нар. Склонясь, наклонившись, полу-лежа; наклонно. Усю ніч насхил проседіла. Міусск. окр. Насхиль стіл стоїть. Конст. у.
Помститель, -ля, м. = помстник. Помститель кривди. К. МБ. X. 8.
Предковіковий, -а, -е. = предковічний. О, слово рідне! Ти стоїш на чари предковікових пам'яток святині К. ХП. 97.
Чий, чия́, чиє́, мѣст. Чей, чья, чье. Чиї ворота минеш, а попових ні. Ном. № 216. Чийсь. Чей то. Чиясь доля плаче. Ном. № 8877.
Штовхонути, -ну, -неш, гл. Съ силой толкнуть. Як штовхоне вовка рогами під бік. Чуб. II. 126.