Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Анци́бол, -ла, м. Болотный чортъ. Употребляется какъ бранное слово. О. 1862. V. 80.
Заба́бити, -блю, -биш, гл. = забабувати.
Кумасенька, -ки, ж. Ум. отъ кума.
Орґанець, -нця, м. Встрѣчено въ пѣснѣ: Ой заграйте, музики-орґанці, нехай піду з Марусею в танці. Грин. III. 235. Вѣроятно вмѣсто варганці, т. е. играющіе на варгані. (Cм.).
Паморочити, -чу, -чиш, гл. Омрачать, помрачать.
Позаполіскувати, -кую, -єш, гл. Замыть, полоща (во множествѣ). Побіжи, дочко, на річку, позаполіскуй сорочки Семенкови. Славяносерб. у.
Помочитися, -чу́ся, -чишся, гл. Помокнуть, смокнуть.
Поріг, -ро́гу, м. 1) Порогъ. Стоїть дівка на порозі да з козака сміється. Мет. 89. у порогах стояти. Стоять у порога. КС. 1883. II. 383. Мнж. 66. П'ють у кума мед-вино, а ми в порогах стоїмо. Грин. II. 302. 2) Порогъ на рѣкѣ. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, — ревуть пороги і могили — гори. Шевч. 4. 3) Нижняя часть живота (у родильницы?) Дитина стала у порогах та й стоїть (у породіллі). Волч. у. Ум. поріженько. Грин. III. 525. поріжок, поріжечок.
Хлипок, -пка, м. = хлипавка.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.