Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Випалювати, -люю, -єш, сов. в. випалити, -лю, -лиш, гл. 1) Выжигать, выжечь. А винограду нащо стілько випалив? Рудч. Ск. І. 94. 2) Стрѣлять, выстрѣлить, выпалить, дать залпъ. Випалив, і лях схилився набік. Стор. МПр. 131.
Гладишник, -ка, м. Раст. a) Agrimonia odorata L. ЗЮЗО. I. 110. б) Agrimonia Eupatoria L. ЗЮЗО. І. 110. в) Chelidonium majus L. ЗЮЗО. I. 116.
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила! Грин. II. 166.
Картинуватий, -а, -е. Четырехугольный. карти́нуватий камінь. Камень, порѣзанный ровными плитками. Донск. Обл.
Кривобокий, -а, -е. Искривленный. Дюдей чимало на землі, а доведеться одиноким, в холодній хаті кривобокій, або під тином простягтись. Шевч. 658.
Люди́ська и людища. Ув. отъ люде.
Оп'ять нар. = знов. Оп'ять забули горювать. Котл. Ен. III. 8.
Ужиткування, -ня, с. Употребленіе, извлеченіе пользы. Желех.