Баклаг, -га, м. и баклага, -ги, ж. = боклаг. Бери баклаг і барилу. Ум. баклажок, баклажка.
Бантина, -ни, ж. = банта 1. Стріха держить на кроквах, зв'язаних знизу бантинами.
Біловус, -са, м.
1) Человѣкъ съ русыми усами. Де ти бавиш, біловусе, де, мій ясний світе?
2) Человѣкъ съ сѣдыми усами.
Вести, веду, -деш, гл.
1) Вести. Взяла коня за гнуздечку, веде коня у стадницю. Ти вів народ свій, як отару, жезлом Моисея та Арона.
2) — голос. Пѣть, тянуть голосомъ. Лугом іду, голос веду — луже, розвившіся! Як же він високо веде.
3) — мову. Разговаривать, вести рѣчь. Вони тоді саме вели про його мову між собою.
4) — нитку. Выводить нитку.
5) — перед. Предводительствовать, командовать: быть впереди, во главѣ. Господарює Хвесиха, у всьому перед веде, а Хвесько слуха її й поважа. На вечорницях.... у колядці, ніхто як я перед вела.
6) — порядок. Распоряжаться. Тобі, мати, порядок вести.
7) — танок. Cм. танок.
Гадючий, -а, -е. 1) Змѣиный, гадючій. Гадюча в серці в вас отрута. гадюче кодло. Змѣиное гнѣздо.
2) гадюча морква. Раст. Peucedanum Oreoselinum Moench.
3) Бранное слово. Гадючий сину! Гадючий жид. І ціпка вхопила гадюча дитина.
Газетник, -ка, м. Журналистъ, издающій газету или пишущій въ ней. Засіли письмаки собором у сто душ, високі розумом, в газетників преславні.
За́ткално, -на, за́ткало, -ла, с. Затычка изъ тряпокъ, которой затыкаютъ дымовую трубу вмѣсто вьюшекъ. Бо на парубках шмаття — то міх, то ряднина, з заткала шапка, з клочча поясина. Мій верх і заткало.
Начепити, -ся. Cм. начіплювати, -ся.
Осердя, -дя, с. = осердок.
Шкаворонок, -нка, м. шкаворо́нка, -ки, ж.
1) = жайворонок.
2) — зімовий = посміттюха, Alauda arborea.