Викисати, -са́ю, -єш, сов. в. викиснути, -ну, -неш, гл. Вымачиваться. Бовть у воду! Викис, вимок, виліз, висох, став на колоду та знов бовть у воду.
До́ня, -ні, ж. ласк. Дочь. Не стій, доню, з нелюбим, не дай ручки стискати. Іди, доню! каже мати, не вік дівувати! Ум. до́нька, до́ненька, до́нечка. У сусіда доньок сім, та й є доля всім, — у мене єдна, та й тій долі нема. Доненько моя, рідная моя! Там тобі.... добре буде, як тій донечці у матінки.
Залі́ток, -тку, м. Лѣтній выпасъ скота. Брав на заліток воли, то через те й було в мене багато скотини чужої. 2) Употребительнѣе во мн. ч. за́літки. Начало лѣта. на за́літки зоставля́ти. Оставлять до начала будущаго лѣта. Не заставляйте сіно на залітки, а то бува миші перегризуть, затече.
Замнятня́, -ні́, ж. = зам'ятня.
Лайтук, -ка, м. Молодой козленокъ.
Мсти́во нар. Мстительно. Його серце мстиво якось стрепенулося у грудях.
Обношувати, -шую, -єш, сов. в. обноси́ти, -шу́, -сиш, гл.
1) Обнашивать, обносить. Обноси мої чоботи, бо на мене вони тісні.
2) Обрывать, оборвать украдкой. фрукты съ деревьевъ. Дітвора всі груші обносила.
Охати, -хаю, -єш, гл. Охать, стонать. Чує, щось оха.
Фаля, -лі, ж. Вѣтеръ съ дождемъ.
Фатка, -ки и фать, -ті, ж. = хватка.