Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Богмитися, -млюся, -мишся, гл. = божитися. Вх. Лем. 393.
Видовжувати, -жую, -єш, сов. в. видовжити, -жу, -жиш, гл. Удлинять, удлинить. Желех.
Відставати, -таю, -єш, сов. в. відстати, -тану, -неш, гл. 1) Отставать, отстать. А того я (зозуля) кую, що від вас відстаю, мої чорні галочки. Мет. 152. Од одного берега одстав, та до другого не пристав. Ном. № 7636. 2) Отставать, отстать, отдѣлиться, отклеиться. Як помазав спину, — аж шкура одстала. Чуб. V. 406. 3) від журботи відстати. Отдохнуть отъ заботъ, печали. Нехай (чоловік-п'яниця) спить, нехай лежить, та нехай не встане. Нехай твоя бідна головонька од журботи одстане. Чуб. V. 624.
Жартівни́ця, -ці, ж. Шутница.
Загра́ти Cм. загравати.
Переколядувати, -ду́ю, -єш, гл. Окончить колядовать.
Соложеник, -ка, м. Сладкій пирогъ, сладкій хлѣбъ.
Хвастик, -ка, м. = хвастун. Мнж. 193. Хвастик з вас! МВ. (КС. 1902. X. 150).
Чуганя, -ні, ж. = чуга. Гол. Од. 76, 82.
Щедлик, -ка, м. пт. Fringilla serinus. Вх. Пч. II. 11.