Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Генька, генькай нар. = генде. Желех.
Дзиг меж. Правильнѣе: дзиґ (Cм.). Выражаетъ быстрое движеніе; у МВ. употреблено какъ существ. Я за нею.... а вона в мене попід рукою дзиг знов у хату, та на дзигу шторх мене у плечі. МВ. (КС. 1902. X. 148).
Залю́ляти, -ляю, -єш, гл. Убаюкать. Заколишу, залюляю, сама піду погуляю. Мил. 37.
Зобувати, -ва́ю, -єш, сов. в. зобу́ти, -бу́ю, -єш, гл. Обувать, обуть. КС. 1883. II. 379. Мнж. 13. Посилає рано по воду не зобуту, не зодягнену. Чуб. V. 765.
Оснач, -ча́, м. Сплавщикъ плотовъ. Осначі їдять калачі, осначки їдять болячки. Черн. у.
Півгодний, -а, -е. = піврічний. Півгодний білет. Черк. у.
Підгортатися, -та́юся, -єшся, сов. в. підгорну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Подворачиваться, подвернуться, подгибаться, подогнуться. 2) Хитро подходить, подойти, подольститься. Вони (жінки) так і знають, коли прохати об чім своїх чоловіків, то так підгорнуться, підлижуться, що й справді повіриш. Рудч. Ск. II. 175.
Попільнуха, -хи, ж. 1) = попелюха 2. Cм. попільниця. 2) Гашеная известь. Славяносерб. у.
Проплавати, -ваю, -єш, гл. Проплавать.
Слюсарь, -ря, м. 1) Слесарь. 2) = мосяжник. Шух. І. 245, 281.