Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Великодень, -дня, м. = великдень. Завтра пресвітле Христове воскресениє, день-Великодень. АД. І. 234.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Лановий, -а́, -е́ 1) Поземельный. 2) м. Надсмотрщикъ за полевыми работами. А потім ягнята приснились у житі; лановий біжить та б'є мене добре і ніби, проклятий, свитину здирає. Шевч. 564. Дівчата на луці гребли... Найкращая з всього села, давненько вже у яр пішла, узявши глечик, та й не має: а лановий і не шукає, мов і не бачить. Шевч. 454. 3) Полевой сторожъ. Тпрру! — став жид під коливоротом. Лановий, постогнуючи, виліз з куріня ворота відчиняти. Св. Л. 309.
Льохови́ця, -ці, ж. Яма; чаще: волчья яма, западня для поимки волковъ. Лубен. у. У цій Барвінщині чисто якісь льоховиці. Лубен. у.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Погорілий, -а, -е. 1) Погорѣлый. Боюся ще погорілу хату руйнувати. Шевч. 264. 2) погоріле = погорілля. На погоріле хоч шажок дайте. Макс.
Сповіряти, -ряю, -єш, сов. в. сповірити, -рю, -риш, гл. 1) — на кого. Довѣрять, довѣрить кому. На діда Бутурлаку усі свої маєтки сповіряє. КС. 1904. I. 279. 2) — кому. Повѣрять, повѣрить, сообщить что кому. Своїх намірів він не сповіряв дома нікому. Мир. Пов. І. 161. То Христя ж, коли так, усе роскаже, що сповірила їй подруга. Мир. Пов. II. 93.
Хлібопекня, -ні, ж. Пекарня. Черк. у.
Чморкати, -каю, -єш, гл. = чв'якати 2. Їдеш по багні, а вода чморкає. Вх. Зн. 81.
Шпалір, -ру, м. Обои. Cм. шпалера. Шпаліром стіни обліпив. Мкр. Г. 48.