Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Більше сравн. ст. отъ нар. багато. Больше. Більше Бог має, як роздав. Ном. № 58., Ум. більшенько.
Бовт, -та, м. 1) Ботъ, ботало, снарядъ, которымъ вспугиваютъ рыбу: длинный шесть, на концѣ котораго прикрѣпленъ полый внутри конусъ со срѣзаннымъ верхомъ, — отъ удара въ воду этимъ конусомъ получается сильный звукъ. Иногда вмѣсто конуса просто утолщеніе на концѣ шеста. Браун. 13. Вх. Пч. II. 26. Фр. Пр. 63. Ном. № 7633. Закинув рибалка сітку.... і почали бовтами полохати рибу. Левиц. І. 108. Вдарю бовтом раз і вдруге, сонну рибу сполохну. Щог. В. 91. 2) Палка, лопатка для мѣшанія растворенной извести (у каменщиковъ) или жидкости для дубленія кожи (у кожевниковъ). Волч. у.
Буніти, -ню́, -ни́ш, гл. = бруніти. Желех.
Доволікати, -ка́ю, -єш, сов. в. доволокти́, -чу́, -че́ш, гл. Доволакивать, доволочь, дотаскивать, дотащить. Ледве ноги доволік. Шевч. 532. Насилу доволік шкуру до криниці. Рудч. Ск. ІІ. 189.
Замосто́вий, -а, -е. Находящійся за мостомъ. Бодай здорові були замостові люде. Чуб. III. 159.
Кісний 2, -а, -е. = тісний. Кіснії улиці, кіснії, — їхали бояре пишнії. Грин. III. 534.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Поколихати, -хаю, (-шу), -єш (-шеш), гл. Поколыхать, покачать. Од кулішу ніг не поколишу. Ном. № 12323. Ой нехай мої шитії рукава буйний вітер да поколише. Чуб. V. 605.
Понакошувати, -шую, -єш, гл. Накосить (во множествѣ).
Простовисний, -а, -е. Вертикальный. Желех.