Дзиґля́тко, -ка, с. Стульчикъ. Ум. Дзиґля́точко.
Дзича́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Дзизчати. Комарь дзичить.
Досо́вдати, -даю, -єш, гл. = досовкатися.
Зальо́ти, -тів, м. мн. Ухаживаніе, волокитство. До дівки Санджаківни на зальоти поспішали. Він удівець, бачте, так на зальоти ходе до тії удови-молодиці.
Зара́дитися, -джуся, -дишся, гл. 1) — кого́. Посовѣтоваться, попросить совѣта. Він повинен мене зарадитись. 2) Помочь себѣ.
Зацілува́ти, -лу́ю, -єш, гл. Зацѣловать.
Комонь, -ня, м. Конь. Ой як тяжко комоневі протів води плисти, ой так тяжко кохатися, не мавши користи.
Обселити, -ся. Cм. обселяти, -ся.
Підсипка, -ки, ж.
1) Подсыпаніе.
2) Порохъ, насыпаемый на полку кремневаго ружья.
3) Отруби или мука насыпаемыя хлѣбопеками на лопату, чтобы сырой хлѣбъ не приставалъ къ ней во время сажанія въ печь.
Позавертатися, -таємося, -єтеся, гл. Воротиться (о многих). Доїхали до річки, аж уже й місток вода знесла, ніяк переїхати, так ми й позаверталися додому.