Грязь, -зі́, ж. Грязь. В-осени ложка води, а дві грязі.
Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Лі́зти, -зу, -зеш, гл. 1) Лѣзть, ползти. Гадюка лізе; муха лізе. Щось лізе вверх по стовбуру. рачки лізти. Ползать на четверенькахъ. Було таке, що рачки ліз. Та вже бим рачки ліз, а свого доконав. 2) Влѣзать; вползать во что-либо. Показує дорогу, а сам в болото лізе. Лізь у воду! 3) Лѣзть, стараться проникнуть, надоѣдать. Живий до Бога лізе. І чого б я ліз туди, куди тобі не треба! Лізе сліпицею. — в вічі. Навязываться, надоѣдать, приставать. Як слюта у очі лізе. Отой мене пече, ріже, що не люблю, — в вічі лізе. 4) Вылѣзать (о глазахъ, волосахъ). Аж очі йому рогом лізуть. Коси лізуть. 5) Вмѣщаться. Рад би очима їсти, та в пельку не лізе.
Накри́жник II, -ка, м. Ледорѣзъ (у моста). Чи ж моста цього льод не зірве весною? — Ні, він ще не копчений; ще накрижники будуть робить, щоб кригу здержувати.
Немощі, -щей и -щів, ж. мн. Болѣзни, немощи. Би, любощі, ви, немощі, хуже тої ви болещі.
Перепеличий, -е Перепелиный. Перепеличе сало.
Побожність, -ности, ж. Набожность, благочестіе. З побожности своєї пожертвував на церкву сто рублів.
Ржавий, -а, -е. Ржавый (о желѣзѣ, водѣ, травѣ). Хвіртка на ржавих завісах.
Складка, -ки, ж. Складчина. На й моїх пять грошей до складки, щоб було десять.
Служенька, -ки, ж.
1) Ум. отъ слуга.
2) = службонька. Ой чуємо там доброго пана, що платить добре за служеньку.