Бляшанка, -ки, ж.
1) Жестянка.
2) Мѣра для водки: осьмушка. Випив пів бляшанки. Випий, Іване, бляшанку, а за дві заплати. Ум. бляшаночка.
Виводитися, -джуся, -дишся, сов. в. вивестися, -ведуся, -дешся, гл.
1) Выводиться, вывесться.
2) Выводиться, вывесться, рождаться, родиться. Нехай тута виводяться круки та ворони. В камінні там виводяться сахвири і золото лежить піском блискучим.
3) Выводиться, вывестись, исчезнуть, выйти изъ употребленія, изсякать, изсякнуть, истощиться. Тепер такі пояси вивелися.... хиба рідко де побачиш. Сидить циган і сніда.... хліба багато, а сала мало. От він, щоб сало з рук не виводилось, хліба вкусить, а сала понюха. я вивелася з чого. У меня вышло что. Я вивелася з малих горшків, — нема ні одного.
4) Оправдываться, оправдаться. Я прийду до вас вивестись, бо на мене набрехано! — Нічого виводитись.
5) О родившей женщинѣ: идти въ церковь за молитвой черезъ шесть недѣль послѣ родовъ.
Змилюватися, -лююся, -єшся, сов. в. змилитися, -люся, -лишся, гл.
1) Ошибаться, ошибиться. І вже книга не змилиться.
2) Смыливаться (о мылѣ).
Качнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ качатися. Покотиться. Той чоловік... як качнеться по траві.
Окрашатися, -шаюся, -єшся, гл. Красоваться.
Позагонити, -ню, -ниш, гл. Загнать (многихъ). Позносили з возів, а воли позагонили у далекі льохи.
Посувом нар. Подвигая, подвигаясь.
Ревидувати, -ду́ю, -єш, гл. Ревизовать, осматривать. Став жовнірь госпосю ревидувати: чом в тебе, госпосю, уста солодкі?... Чом в тебе, госпосю, очка чорненькі? Нехай опека мене ревидує.
Слиня, -ні, ж. = слина. Як до мене заговориш, тече з губи слиня.
Староста, -ти, м. 1) Начальникъ прежняго староства, на которыя прежде были раздѣлены воеводства. 2) Начальникъ уѣзда въ Галиціи. 3) Староста сельскій. 4) Сватъ. Ум. старо́стонько.