Волошечка, -ки, ж. Ум. отъ волошка.
Жи́тниця, -ці, ж. Ржаная солома.
Знічев'я нар. = знечев'я.
Йойкота́ти, -кочу́, -чеш, гл. = Йойкати.
Му́дрий, -а, -е. 1) Мудрый, умный. Чому чорт мудрий? — Бо старий. Мудрий поляк по шкоді. 2) Мудреный, замысловатый. Невелика штучка, та мудра. Нагиналась, виправлялась, взявшися у боки, голубцями личкувала де-где мудрі скоки. 3) Хорошій по своимъ качествамъ: красивый, вкусный и пр. Росчесав кудрі, росчесав мудрі, і сам до милої пішов. Мудре дерево. Мудрого борщу наварила.
Перун, -на, м. 1) Громъ. Бодай тебе перун забив темненької ночі. 2) Перунъ, божество древнихъ славянъ.
Повідривати, -ва́ю, -єш, гл. Оторвать (во множествѣ). Повідривала усіх.
Полатай-хата, -ти, об. Эпитетъ сына: пріобрѣтающій въ хозяйствѣ. Син — полатай-хата, а дочка — обдери-хата.
Собі мѣст. дат. пад. отъ себе. Хто за віру умірає, той собі царство заробляє.
Черет, -ту, м. = очерет. Ой там моя хатонька край води з високого дерева — лободи. А ще к тому (сінечки) приплету з високого дерева черету.