Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Де́ржало, -ла, с. = Держално. Ум. Де́ржальце.
Дишлеви́й, -а, -е. = Дишельний. Чуб. VII. 401.
Лю́зний, -а, -е. Свободный, вольный.
Накерува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Направить, навести. Всі сили накерували.
Окладати, -даю, -єш, гл. = обкладати. Труну дорогими сукнами окладали. Макс. 2) Бить. Виломив сі, витесав бучок відзніковий, як прийшов до хати дяки окладати. Чуб. V. 675. Ребра києм окладати. К. ЦН. І. 173.
Охотливий, -а, -е. = охочий. Найбільше було дітвора охотлива слухати мене. О. 1862. V. 29.
Спуджуватися, -джуюся, -єшся, сов. в. спудитися, -джуся, -дишся, гл. Пугаться, испугаться. Полт. г. Слов. Д. Эварн. Cм. опудитися. Пуджлива і уперта коза від того часу, як ся чорта спудила. Гн. І. 27.
Стрюкуватий, стрючкуватий, -а, -е. = стручкуватий. Стрючкувата вовна. Н. Вол. у.
Упис, -су, м. 1) Вписываніе. 2) Внесеніе въ списокъ, въ запись.
Шапарувати, -ру́ю, -єш, гл. Исполнять обязанности ключника, эконома.