Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жолуденька, -ки, ж. = жолудь. Летіла соя в кінець села, упустила жолуденьку: «рости, рости, дубе, тонкий, високий». Чуб. ІІІ. 473.
Казарма, -ми, ж. Казарма. Із казарми нечистої чистою, святою пташечкою вилетіла. Шевч. 619.
Молодня́к, -ку, м. = молодник.
Нагуча́ти, -чу, -чиш, гл. Накричать, выбранить. Вх. Зн. 39.
Повідстобурчувати, -чую, -єш, гл. Оттопырить (во множествѣ).
Продиво, -ва, с. Большое диво, большое чудо. Левиц. І. 172. На продиво була вродлива. Г. Барв. 217.
Промінь, -ню, м. 1) Лучъ. Моливсь за них, як сонце світ на землю рано розсипало, моливсь, як проміні спускало воно під спід землі. Мкр. Г. 68. Вечірній промінь соняшний наче золотом червоним його обсипає. МВ. І. 17. 2) Рукавъ рѣки. Вх. Зн. 56.
Рівнина, -ни, ж. Равнина, ровное мѣсто.
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) Укорачивать, укоротить. 2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить. Чуб. V. 277.
Упосліджати, -джаю, -єш и упосліджувати, -джую, -єш, сов. в. упослідити, -джу, -диш, гл. Оставлять, оставить кого послѣднимъ, за собой; поставить ниже себя, пренебрегать, пренебречь чѣмъ. Та й слово гарне! слухай! в нас воно впосліджувати й польське почало. К. ПС. 32. Впослідити мене ніхто не схоче. К. ЦН. 200. Я всюди робила, та й не була упосліджувана. Г. Барв. 507. Не 'ддам, каже, Настусі (за вбогого), не впосліджу моєї дитини. Г. Барв. 448. Наша кохана мова зосталась упослідженою. К. XII. 121.