Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відгромадити, -джу, -диш, гл. Отгрести (сѣно).
Градобо́йний, -а, -е. (О полѣ, лугѣ). Побитый градомъ. Черниг.
Догла́джувати, -джую, -єш, сов. в. догла́дити, -джу, -диш, гл. Доглаживать, догладить.
Ду́хати, -хаю, -єш, одн. в. духну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Дуть на что нибудь, подуть, дунуть. Вітер як духнув. Рудч. Ск. II. 126. Ходім, каже, товаришу, ще до моря: хто більше води видме. — Ходім. От пішли. От Прало як духне, то чуть риби за хвоста не вхватить — аж до сухого. Рудч. Ск.
Жердяний, -а, -е. Относящійся къ жерди.
Межи́ти, -жу, -жи́ш, гл. Мариновать? вялить?
Ме́стний, -а, -е. Мстительный.
Промовний, -а́, -е́ Краснорѣчивый. К. Дз. 174.
Стальце, -ця, с. = сталець. Лебед. у. (Залюб.).
Стрижій, -жія, м. 1) Парикмахеръ, стригущій волосы. Стриже стрижій чоловіка. Мнж. 121. 2) Стригущій овецъ. Херс.