Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Верев'яний, -а, -е. Веревочный. Слов. Д. Эварн.
Груча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. = Грюкотіти. Грин. ІІ. 310.
Ми́тіль, -лю, м. = мятель. О. 1861. XI. Свид. 59.
Нару́гач, -ча, м. Ругатель, насмѣшникъ.
Недугування, -ня, с. Болѣзнь.
Прогріх, -ха, м. Погрѣшность, промахъ. Левиц. І. (Правда, 1868, 545).
Ройвиця, -ці, ж. = рійба.
Супостатський, -а, -е. Супостатскій, вражій. К. ПС. 72.
Торкотати, -кочу́, -чеш, гл. = торохтіти. Наша піч торкоче, чогось вона хоче, хоче вона раю, красного короваю. Рк. Макс.
Фальшивість, -вости, ж. 1) Фальшивость, поддѣльность, ложность. Желех. 2) Лицемѣріе, неискренность. Желех.