Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бирувати, -ру́ю, -єш, гл. Мочь, быть въ силѣ. Угор.
Валькованій, -а, -е. О постройкѣ: сдѣланный изъ глины, глинобитный. Желех.
Гарнець, -нця, м. 1) = гарець. Наварила гарнець бобу. Чуб. V. 1140. 2) Мѣра жидкости. Взяли собі гарнець меду, та й на дощі сіли. Чуб. V. 1016.
Гонча́рський і ганча́рський, -а, -е = Гончаровий. Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.
Озолотити, -ся. Cм. озолочувати, -ся.
Покавкати, -каю, -єш, гл. Покричать (о воронѣ).
Покружляти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Покружить, покружиться (летая, ходя, бѣгая). 2) Попировать.
Розбійство, -ва, с. Разбой. КС. 1883. IV. 773. То розбійство, то гайдамацтво. Левиц. І. 535.
Сап'янці, -ців, м. мн. Сафьянные сапоги. Вас. 162. КС. 1893. V. 283. На козаку бідному летязі сап'янці, — видні п'яти пальці. Мет. 377.
Судище, -ща, с. Судилище. Пилат сів на судищі. Єв. І. XIX. 13.