Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гивкати, -каю, -єш, гл. О совѣ: кричать. Вх. Лем. 403.
Жим, -му, м. = задава 2. Миргор. у. Слов. Д. Эварн. Драг. 22.
Забі́гатися, -гаюся, -єшся, гл. Запыхаться отъ бѣганія. Забігався, ледве дише. Харьк.
Заві́йниця, -ці, ж. = завійна 1. Бодай тебе взяла завійниця! Ном. № 3724. Троянські плакси тут ридали, як на завійницю кричали. Котл. Ен. VI. 43.
Напря́сти, -ся. Cм. напрядати, -ся.
Нащадок, -дку, м. 1) Потомство. Щоб йому дихать не дало з його нащадком, накоренком! Ном. № 3768. Песиголовець — певно ціклопський нащадок. Ном. 4081. 2) Имущество, добро (движимое). Я довідався, чого се козаки охочі пропивають у шинкарки нащадки жіночі. К. МБ. X. 6.
Павовий, -а, -е. Павлиній. Із столика бере да вінок плете, швовий вінок, чистий барвінок. Чуб. III. 302.
Покрейта, -ти, покре́йтка, -ки, ж. Павлинье перо или цвѣтокъ, затыкаемые парнями за шляпу. Желех. Гол. Од. 75, 77, 79.
Почимчикувати, -ку́ю, -єш, гл. Пойти быстро. Шевч. 663. Почимчикував майданом. Мир. Пов. І. 162. І отто зараз кудись почимчикував. Стор. МПр. 150.
Щебетання, -ня, с. 1) Щебетаніе. Драг. 114. Грин. III. 256. Нема в саду соловейка, нема щебетання. Чуб. V. 73. 2) Веселый разговоръ, веселая болтовня.