Апелюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. Апеллировать.
Батько, -ка, м. 1) Отецъ. Єсть у мене батько і рідная мати. Я любив тебе, я кохав тебе а як батько дитину. батько-мати. Родители. Жила я в батька-матері. Не при батькові-матері зросла, живу у чужій сем'ї. головатий батько. Отецъ на свадьбѣ. вечернишний батько. Хозяинъ хаты, въ которой бываютъ вечерниці. брехали твого батька дочки (сини). Ты врешь. по батькові. По отчеству. в батька лаяти. Бранить, задѣвая бранью отца, напр.: біс твоєму батькові! 2) Употребл. какъ почтительное привѣтствіе пожилому человѣку. Добре єси, мій кобзарю, добре, батьку, робиш. Ум. батьо, батусь, батуньо, батусьо, батенько, батечко, батонько.
Допрі́ти Cм. допрівати.
За́ступень, -пня, м. Древко, ручка къ заступу.
На́воротень, -тня, м. Раст. Alchemilla vulgaris.
Намере́жувати, -жую, -єш, сов. в. намере́жити, -жу, -жиш, гл. 1) Украшать, украсить рѣзьбою нѣсколько деревянныхъ вещей. 2) Дѣлать, сдѣлать сколько-нибудь вышивокъ — мережок.
Питися, п'юся, п'єшся, гл. Питься. Горілка не п'ється. не до тебе пилося. Не къ тебѣ обращались, не о тебѣ рѣчь.
Стегно, -на́, с.
1) Ляшка. Также у вола. Не показуй чоловіку стегна.
2) Часть терлиці. (Cм.). Ум. стегенце. Ув. стегни́ще, стегняка. Писала писака: хто прочитає, тому стегняка.
Цапусенько, -ка, м. ласк. отъ цап. Купила бабусенька собі цапусенька.
Чмовхати, -хаю, -єш, гл. Трепать во второй разъ (ленъ, пеньку):