Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить. Черниг. Губ. Вѣд. 1859, № 29, стр. 209.
Олупити, -плю́, -пиш, гл. = облупити. Вх. Уг. 255.
Пересип, -пу, м. = переспа.
Подзвонювати, -нюю, -єш, гл. Звонить. Ми, Правдичі, усі з давнезних давен подзвонюєм у предківську одвагу. К. ЦН. 159.
Руно, -на, с. 1) Руно. Вас. 198. Од вовка втечи, а руно принеси. Ном. № 10240. Шерсть на тій собаці як руно. Черк. у. 2) мн. Всходы. Подивитись на руна польові: жити такі, що й вуж не пролізе. МВ. (О. 1862. І. 74). Ум. рунце. Ном. № 10240. руне́нце. Тепер вовниця дорога: як руненце, так копа. Мил. 44.
Скарбничий, -чого, м. = скарбівничий.
Словечко, словечечко, -ка, с. Ум. отъ слово.
Фрика, -ки, ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк.
Химерія, -рії, ж. = химера. Харьк. г.
Червеняк, -ка, м. 1) пт. Erythacus rubecula. Вх. Уг. 275. 2) пт. Lusciola rubecula. Вх. Пч. II. 12. Ум. червенячо́к.