Бидляка, -ки ж. Ув. отъ бидло.
Гвоздити, -джу, -диш, гл. Прибивать гвоздями. Варвара мостить, Сава гвоздить, а Микола крепить.
Задьо́р, -ру, м. Причина къ ссорѣ, дракѣ. Задьор між їми є.
Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній.
Льони́ченько, -ка, м. Ум. отъ льон.
Понасаджувати, -джую, -єш, гл. Насадить. Пругом кущі всякі зелені понасажувані. Се ж він своїми руками і дерева понасажував.
Промитий, -а, -е. Промытый. нема промитої води кому. Постоянныя придирки къ кому. Почала братова мене знов допікати. Вже тепер і ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води: та те не добре, та се не гаразд. Промитої води не дав. И вздохнуть не даетъ. не було в тебе промитої години — не было у тебя и часу свободнаго. Сказано: промитої години дитя не дасть — усе плаче.
Тирити, -рю, -риш, гл.
1) Совать, всучить. В'ється коло моїх дітей, тирить їм у руки польські книжки.
2) Волочить, тащить. Вовк овечку тирить.
Уджиґнути, -ну, -неш, гл.
1) Ужалить. Здруок, як уджиґне скотину, то зараз і впаде додолу.
2) Хлеснуть, хватить. Уджиґнув батіжком по спині.
3) Шмыгнуть, удрать. Уджиґнув з хати.
4) = ушкварити. Таке бундячне весілля уджиґне, що ну! Прокашлявся і раз шмаркнувся, і річ таку їм уджиґнув.
Швидкувати, -ку́ю, -єш, гл. Спѣшить.