Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Воко, -ка, с. = око. мн. вочі, вічі. Грин. ІІІ. 639. Чужую кучу віючи, вочі завсіди запорошиш. Ном. № 10314. Лізе в вічі мов оса. Ном. № 2758. Довго, довго козаченька вічми провожала. Макс. (1849). 8. у вічу = в очу. Як загилив по потилиці, так аж каганці в вічу засвітились. Ном. № 3982. Ум. вочко, вічко, мн. ч. вочка, вочиці, вічка, віченьки. Соньки-дрімки у віченьки. Макс. (1849). 95.
Гроши́на, -ни, ж. Монета. Мусить витнути на тарілочку дружкові грошину. МУЕ. I. 146.
Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Запле́ухи, -ух, ж. мн. Родъ дѣтской игры въ прятки. Ив. 51.
Колонист, -та, м. Колонистъ. Тут тих колонистів німців багато. Херс. На гетьманських могилах колоністи німці насадили картоплі. Левиц. Пов. 367.
Мигті́ння, -ня. Cм. миготіння.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків. Зміев. у.
Поздавлювати, -люю, -єш, гл. Сдавить (во множествѣ).
Провіщо нар. Зачѣмъ, для чего. Навіщо й провіщо своє віддати?
Розодітися, -нуся, -нешся, гл. Раздѣться. Вх. Зн. 20.