Бренькати, -каю, -єш, гл.
1) = бринькати.
2) = брехню завдавати.
Мі́шаний, -а, -е. Смѣшанный.
Нагоро́джувати, -джую, -єш, сов. в. нагороди́ти, -джу́, -диш, гл. 1) Награждать, наградить. А хто ж мені нагородить за мої труди? Я б думав нагородити його послугу тим, щоб настаноновити титарем. 2) Нагораживать, нагородить. Нагородив хлівів за для овець, а овець чорт-ма.
Опірці нар. Опираясь. опірці ходити. Ходить, опираясь на разные предметы. Опірці по хаті ходе.
Плямистий, -а, -е. 1) Покрытый пятнами.
2) Маркій. Біла, сукня плямиста.
Поналякувати, -кую, -єш, гл. Напугать (многихъ). Вони своїх дітей дуже поналякували то циганами, то дідом з торбою.
Пообзолочувати, -чую, -єш, гл. Озолотить (многихъ).
Пуночка, -ки, ж. пт. Сосновка.
Хтокання, -ня, с. Спрашиваніе: кто?
Чухнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. Одн. в. отъ чухатися.
1) Чеснуть одинъ разъ зудящее мѣсто; — об віщо. Тернуться тѣломъ обо что, чтобы почесаться. Яка товаряка йде, то й чухнеться об тин.
2) Проходя мимо, коснуться, скользнуть по чемъ, напр. объ берегъ пліт чухнеться.
