Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бирва, -ви, ж. = брова. Желех.
Блудящий, -а, -е. = блудний 1 Блудящий син. Грин. ІІІ. 141.
Гука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Случаться, совокупляться. Вх. Уг. 234.
Доброчинити, -ню, -ниш, гл. Благодѣтельствовать, благотворить.
Залу́бка, -ки, ж. = залу́биці.
Зрода, зро́ду, зроду-звіку, нар. 1) Вона зрода й у церкві не була. Мнж. 104. Чи був у тебе батько зроду? Ном. № 10505. Ой я зроду лишенька не знала. Чуб. V. 594. Зроду я заміж не піду. Лавр. 155. зроду-віку. Никогда еще. Зроду-віку не бум такого, а тепер: ось тобі, на! Подольск. г. 2) Никакъ, никоимъ образомъ. Такі капосні люде, що мені не можна зроду-звіку на селі вдержатись. Левиц. Пов. 348.
Князьство, -ва, с. = князівство.
Падкуватися, -куюся, -єшся, гл.за ким. Заботиться о комъ. Дід падкується за унуком. Рк. Левиц.
Перекласти Cм. перекладати.
Самопал, -лу, м. 1) Самопалъ, ружье. Вивірився Козубай на війну з ляхами, взяв з собою самопал і лук зо стрілами. Лукаш. 112. 2) Ловушка на медвѣдей и др. крупныхъ звѣрей. Вх. Пч. II. 7.