Архи́в, -ва, м. и архи́ва, -ви, ж. Архивъ. В наших церковних і манастирських архивах усякі дієписні... акти.
Лаістий, -а, -е. Черный (объ овцахъ и ихъ шерсти). Ум. лаі́стенький. А все баранці лаістенькі, лаістенькі, круторогії.
Нечевля, -вля и нече́в'я, -в'я, с. Употребляется только съ предлогомъ з: з нече́в'я. Изъ ничего. З нечев'я, а базар в степу як треба став. У Кулиша это слово имѣетъ болѣе самостоятельное положеніе и употреблено въ значеніи: ничтожество. У нас на Вкраїні, серед забутих степових могил, мужицька мова піднялась із нечевля до високости всенароднього жалю, плачу, піднялась до погорджування великою гординею і до погрожування великій потузі. Cм. знечев'я.
Підмочувати, -чую, -єш, сов. в. підмочи́ти, -чу́, -чиш, гл. Подмачивать, подмочить.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Пузиревий, -а, -е. Пузиревим салом намазують шиї волам.
Сотішати, -ша́ю, -єш, сов. в. соті́шити, -шу, -шиш, гл. = утішати, утішити. Викинув Іванко половиночку (копи), сотішив дівчину-челядиночку.
Фірма, -ми, ж. 1) Форма (для отливки изъ металла, для печеній). 2) Родъ глинянаго подсвѣчника, по формѣ нѣсколько напоминающаго крендель.
Червеніти, -ні́ю, -єш, гл. Краснѣть.
Шестипазурний, -а, -е. Съ шестью когтями на каждой лапѣ. Вбий шестикрилого.... шестипазурного змія!