Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Домови́нка, -ки, ж. Ум. отъ домови́на.
Зави́дний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Тоді межа завидна була, а тепер кат його зна й непримітно стало. Павлогр. у.
Заги́бнути Cм. загибати.
Запа́лий, -а, -е. Впалый, ввалившійся. Запалі щоки. Левиц. Пов. 279. Запалий рот з сухими тоненькими губами. Мир. ХРВ. 189.
Муря́х, -ха, м. Муравей. Камен. у.
Наспа, -пи, ж. Количество сыпучаго тѣла, насыпанное сверхъ мѣры. З наспою. Съ верхомъ. Брав у-щерть, а віддав з наспою.
Перемітний, -а́, -е́ Разнообразный, измѣнчивый? Заграй же мі сеї, тої та й перемітної. Гол. IV. 497.
Пристойний, -а, -е. 1) Приличный, пристойный. Нема, кажу, пари мені пристойної. Г. Барв. 11. 2) Пригожій, красивый. Г. Барв. 426. Парубок молодий, здоровий, пристойний, хоч до шлюбу ставляй. Чуб. І. 155.
Різьбярство, -ва, с. Искусство рѣзчика. Шух. І. 292.
Сіпака, -ки, м. Злой й придирчивый начальникъ, полицейскій, взяточникъ; вообще бранное прозвище всякаго администратора. Сіпаки попід віконню загадують на панщину. Дамон до лихого царя був вліз з остреним пробоєм зо сталі; на тім го сіпаки спіймали. Федьк. І. 89.