Бичувати, -чую, -єш, гл. 1) Припрягать къ одной парѣ лошадей или воловъ еще одну или нѣсколько впередъ, когда тяжело везти. На гору йду — не бичую, а з гори йду — не гальмую. 2) О судахъ: тащить на бичевѣ.
Виторохтіти, -хчу, -тиш, гл. Простучать. Виторохтіла миша всю ніч.
Гнити, гнию, -єш, гл. Гнить. — Хліб гниє. — «Гниє, бо є; оттоді погано було б, як би гнисти нічого було. Варево гниє. Хата пусткою гниє. Гниє в неволі, у кайданах.
Зачува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. Чуяться, чувствоваться. Їй не зачувалось, що вона где усе низче та низче. І. 98).
Мо́ршень, -шня, м. Башмакъ, сдѣланный изъ цѣльнаго куска кожи.
Ніхтогісінько мѣст. нескл. Рѣшительно никто. Не ти брехню провадиш, бо ніхтогісінько не чув і не бачив такого.
Обминувати, -ну́ю, -єш, гл. = обминути. Ввесь мак обламав, тільки одну да маківку да й обминував.
Роздратовуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. роздратува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Раздражаться, раздражиться.
Ручно, руїнно, нар. = зручно. Вам би радіти, що так виходить ручно. Вони тут часто бувають, то їм і рушно сказати батюшці, а мені далеко ходити.
Уїлий, -а, -е. = уїдливий.