Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Брязкіт, -коту, м. Звукъ отъ металлическихъ вещей, звонъ, бряцаніе, бренчаніе. Наробив брязкоту, а він і прокинувсь. Н. Вол. у.
Бульон, -на, м. Родъ картофеля. МУЕ. І. 101.
Вилазка, -ки, ж. Лазейка. Кільки в решеті дірок, стільки вилазок. Кролев. у.
Випливати, -ва́ю, -єш, сов. в. випливти и виплисти, -пливу, -веш, гл. Выплывать, выплыть. Випливає з води мати. Шевч. 24. Випливає щука. Рудч. Ск. II. 105. Виплив човен з очерету. Із за лісу, з-за туману місяць випливає. Шевч. 150.
Виречи, -чу, -чеш, гл. = виректи. Вх. Лем. 398.
Зе́льман, -на, м. Родъ гаївки. Kolb. І. 166, 177, 183.
Лобови́й, -а́, -е́ Лобный. Лобова кісточка. Кв. II. 132.
Ляк, -ку, м. Испугъ. Чого б ти з ляку не сказав. Ном. № 4340. Троянці з ляку задріжали. Котл. Ен. IV. 8.
Патиччя, -чя, с. соб. Палки, мелкій хворостъ. Хотин. у.
Покланятися, -няюся, -єшся, гл. Покланяться.