Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вилупок, -пка, м. Дитя (бранное слово). Се ж твої вилупки.
Віддівувати, -вую, -єш, гл. Прожить дѣвичью жизнь. Я вже своє дівоцтво віддівувала. Кіев. г.
Дої́дливий, -а, -е. Докучливый, надоѣдливый. Слухати доїдливих річей. Мир. Пов. II. 53.
Зарепетува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Закричать, загорланить. Зарепетувала не своїм голосом Зося. Левиц. І. 365.
Затя́гач, -ча, м. Ремень для укрѣпленія снізки у ярма. Рудч. Чп. 250.
Збірани́на, -ни, збірани́ця, -ці, ж. 1) Собираніе, сбираніе. 2) Собранное; собранное отовсюду. Тут усякі діти: і мої, і сусідини — збіраниця. Зміев. у.
Калабалик, -ку, м. Суматоха, кутерьма. Гм. кабалик.
Липко́ватий, -а, -е. Липкій, клейкій, вязкій. липко́вата земля. Глинистая и оттого вязкая почва. Вх. Уг. 250.
Похабитися, -блюся, -бишся, (чогось), гл. Оставлять, покидать. Вх. Зн. 54.
Прикмечати, прикміча́ти, -ча́ю, -єш, сов. в. прикме́тити, прикмітити, -чу, -тиш, гл. Примѣчать, примѣтить. Прикмечають старі люде. Н. Вол. у. Прикмічай же, моя мати, який сон присниться. Чуб. V. 720.