Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засластьо́нити, -ню, -ниш, гл. Замаслить, засалить.
Затіка́ти, -ка́ю, -єш, сов. в. затекти́, -течу́, -че́ш, гл. Затекать, затечь. Дайте йому молотить з тієї скирти, що затекла. Стор. І. 19.
Комлики пр.. Cм. кімлик и пр.
Маста́к, -ка́, м. = мисте́ць. От я до жалю не мастак. Котл. Ен. VI. 49.
Настовбурчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. настовбу́рчитися, -чуся, -чишся, гл. Приподниматься, приподняться, становиться, стать дыбомъ (о волосахъ, шерсти). На голові волосся настовбурчилось як щетина. Левиц. І.
Немока, -ки 1), об. Тотъ, который не молится. Ном. № 10781. 2) ж. Илъ. Галиц. Желех.
Провідник, -ка, м. Проводникъ; руководитель. Мил. Св. 54. Ой дай мені провідника, рідного братіка. Н. п. Ум. провідничок. Ой дай мені провідничка хоч братчика. Мил. Св. 54.
Розцвірінькатися, -каюся, -єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.
Спідручний, -а, -е. О волѣ, запряженномъ въ плугъ: тотъ, который идетъ со стороны погонича.
Шаламатня, -ні, ж. Шумъ, суета. Мнж. 194.