Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Дубро́вина, -ни, ж. = дуброва 1. Шух. І. 177.
Жени́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Жениться. Як сироті женитися, то й ніч мала. Ном. № 10699. Чи такому ж бридкому, як ти, женитися з Марусею? О. 1861. XI. Кух. 15. Не хочу я женитися з тією, що ви мені засватали. Грин. II. 188. Оженився з Палажчиною дочкою. ПЙО. Левиц. І. 366.
Кволий, -а, -е. Слабый, хилый, болѣзненный, больной.
Літне́нький, -а, -е., Ум. отъ літній. Желех.
Мшаль, -ля, м. Раст. Heracleum sphondylium. Вх. Лем. 437.
Обсмалюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обсмали́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Опаляться, опалиться.
Опукуватий, -а, -е. = опуклий. Бочка опукувата. Волч. у.
Підтакачка, -ки, об. Поддакивающій человѣкъ. Въ шутку такъ называютъ второго свата (старосту). Незабаром — рип у хату до Векли старости: один таки сусід її, а другий, підтакачка, салдат. Кв. II. 118.
Подопалювати, -люю, -єш, гл. Окончить жечь (во множествѣ).
Трухан, -на, м. Индюкъ. Шейк. Вх. Зн. 71.