Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вихта, -ти, ж. Отработокъ натурою въ видѣ добавленія къ условленной денежной платѣ (при наймѣ земли). Вас. 205.
Глистюк, -ка, м. = глист. Левиц. Пов. 366.
Дрохви́ч, -ча́, м. Самецъ драхва. Стор. ІІ. 23.
Зага́йно нар. Медлительно, кропотливо, нескоро.
За́чіси, -сів, м. мн. Прическа. МВ.
Обачний, -а, -е. Осмотрительный, осторожный, внимательный. Гей, — каже, — ти, шинкарко молода, ти, Насте кабашна! Ти, — каже, — до сіх бідних козаків-нетяг хоч злая, да й обашна. ЗОЮР. І. 203.
Паздерити, -рю, -риш, гл. 1) Очищать отъ кострики. Вх. Зн. 46. Фр. Пр. 178. 2) Разбивать въ щенки, разрывать въ клочки. Вх. Лем. 446.
Паламарів, -ре́ва, -ве Принадлежащій пономарю.
Похвортунити, -нить, гл. безл. Повезти (кому), удаться.
Ушкал, -ла, м. Рѣчной разбойникъ. АД. І. 94. То не верби луговії зашуміли, як безбожнії ушкали налетіли, Хведора Безрідного, отамана курінного, постріляли, порубали. АД. І. 248.