Викладний, -а, -е. Понятный, ясный (о языкѣ).
Викупляти, -ля́ю, -єш, сов. в. викупити, -плю, -пиш, гл.
1) Выкупать, выкупить. Сорочку викупив, а сукман заставив. викупати пояси. Свадебный обрядъ, совершаемый новобрачного во вторникъ: давать подарокъ (платокъ) и угощеніе водкой дружкові и піддружому, которые сидять въ это время на подушкахъ.
2) Заплативъ деньги, брать, взять сдѣланную по заказу работу.
3) Искуплять, искупить.
Ґа́зда, -ди, м. Хозяинъ. Ум. Ґа́здик, ґа́здонька, ґа́здочка. Ґаздику, де ти ідеш? Ґаздойко, ту нема нікого?
Доле́гливість, -вости, ж. Досада, непріятность.
Жениха́ння, -ня, с. Ухаживанія (любовныя). Чи Бог не дав, чи сам не взяв, чи зраяли люде, ой щось з мого женихання нічого не буде. Не жаль мені вишивання, як вірного женихання. Ум. жениха́ннячко. Ой хто не знає того жениханнячка, той не знає лиха.
Зіпсува́тися, -суюся, -єшся, гл. Испортиться.
Копитце, -ця́, с.
1) Ум. отъ копито́. Юнь вовк не п'є, копитцями б'є.
2) Родъ инкрустаціи изъ мѣди въ формѣ подковы.
3) мн. Родъ вышивки.
4) мн. = копитень.
Повитрухувати, -хую, -єш, гл. Вытрясти (во множествѣ). Вітри повитрухували зерно з колосків.
Подолуплювати, -люю, -єш, гл. Долупить (во множествѣ).
Уважливість, -вости, ж. = уважність.