Бджола, -ли, ж. 1) Пчела. Употребл. также въ знач.: пчелы. Настане було літечко святе: старий коло бджоли, стара з дочкою в господі. 2) мн. Родъ игры. Ум. бджілка, бджілонька, бджілочка. Люде до церкви йдуть, як бджілки гудуть.
Забрі́д, -ро́ду, м. 1) Уходъ изъ дому на заработки; бродяжничество. Це б то ми покинемо сем та пустимось въ забрід. У Макаровскаго в забрі́д пусти́тися имѣетъ переносный смыслъ. Там з роду жевріє любов, і як порою запалає, то з толку хоч кого збиває, і мозок напутить і кров. Се і Знеможенко дознав: еть як мудривсь, стерігся, штився, а все таки в забрід пустився, на муки сам себе оддав. 2) Рыбный заводъ.
Зарі́бник, -ка, м. Человѣкъ, живущій заработками, рабочій, работникъ.
Коновой, -вою, м. = конвой. Як піду я у чужу країну, — коновоєм приведуть.
Нутрости, -стів, ж. мн. Внутренности.
Ожеледа, -ди, ж. = ожеледиця. Не зайду я в полонинку, бо там ожеледа.
Околичник, -ка, м. Въ циркулѣ или инструментѣ, подобномъ ему, тотъ конецъ, которымъ проводится окружность.
Посміятися, -сміюся, -єшся, гл. Посмѣяться. Ти думаєш, дурню, що підеш вінчаться, а я з тебе, дурню, аби посміяться.
Цвіркотати, -кочу, -чеш, гл. = цьвірінькати.
Чередникувати, -ку́ю, -єш, гл. Быть пастухомъ стада рогатаго скота.