Белькнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ белькотати. Сболтнуть, сказать что либо необдуманно. Язик белькне та в кут, а спину виставлять — б'ють.
Виноватити, -чу, -тиш, гл. = винувати. Винуватили його архиреї. Мине виноваті, — тих виноватьте.
Забагти, -гну, -неш, гл. Пожелать, захотѣть. Антосьо забаг: їхати та й їхати.
Ло́мик, -ка, м. = ломак.
Мі́чник, -ка, м. = мечник.
Некрут, -та, м. Рекрутъ. Сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. А Оникій нехай здоров буде, бо я учора заплакала за його, як почула, що у некрути братимуть. По над садом зелененьким доріжка лежала, молодая туди пані некрут виряжала. Ум. некрутик. Сидя, леже некрутики в кованих кайданах.
Обчимхати, -хаю, -єш, гл. = обчухрати. Дуби... обчимхані, що гілля на вершку, мов шапка на дрючку.
Провітрювати, -рюю, -єш, сов. в. провітрити, -рю, -риш, гл. Провѣтривать, провѣтрить. Треба провітрювати одежу. Нехай тільки сунеться, то ми його на першій осиці провітрим.
Упросити, -шу, -сиш, гл. Упросить, умолить. Упросила його, щоб він її взяв з собою. Росердила миленького, та ще не впросила.
Шматянський, -а, -е. Тряпичный.