Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бусько, -ка, м. 1) = бусель. 2) мн. буськи. Раст. Erodium cicutarum L. I. 122.
Збі́рничок, -чка, м. Ум. отъ збі́рник.
Зіп'ясти́ся и зіпнутися, -пнуся, -не́шся, гл. = сп'ястися. Учора собака зіп'явся, хапнув хліб. Н. Вол. у. Дитина на селі — поміч. Аби зіп'ялось на нот, — зараз у поле. Мир. ХРВ. 127.
Ложи́ти, -жу, -жиш, гл. Класть. Батько цілує хліб і ложить на столі. Грин. III. 423. Діток спати ложити. Мир. ХРВ. 126. Котре дерево усохле, то не можна його ложити, шоб сад не всихав. Чуб. І. 77. Я за свиту карбованця ложу. Мир. ХРВ. 195.
Лопу́шни́к, -ка, м. 1) = лопу́х. ЗЮЗО. І. 112. 2)водяний. Раст. Nymphaea alba. ЗЮЗО. І. 129.
Пічовий, -а́, -е́ Печной. пічова лопата. Лопата для сажанія хлѣба въ печь. Черк. у.
Роздумуватися, -муюся, -єшся, сов. в. роздуматися, -маюся, -єшся, гл. Одумываться, одуматься, размыслить. А навпослі матусенька роздумалася: вернись, вернись, мій синочку! Чуб. V. 878. Катренько, роздумайся добре! МВ. ІІ. 125.
Сонях, -ха, м. = соняшник. соняхи. Сѣмячки подсолнечника.
Тискавиця, -ці, ж. Кровавый понось. Ровен. у.
Чуйко, -ка, м. Имя сказочной собаки. Чуб. II. 143. Дві собаки: чуйко і бачко. Чуб. ІІ. 154.