Вертеп, -пу, м.
1) Пещера. Благовістив в Назареті, — стала слава у вертепі. Колядка. І слово правди і любови в степи, вертепи понесли.
2) Кукольный театръ, театръ маріонетокъ, на которомъ въ старину представлялась рождественская мистерія, а также и сцены изъ народной жизни.
Глухачка, -ки, ж. = глуханя.
Ґудз, -дза и ґудзь, -дзя, м. 1) Пуговица. Ціновим ґудзем застебнувся. 2) Шишка отъ ушиба, опухоль. Будував сю хату низького зросту чоловік і двері міряв по собі, то аби сьмо ґудза не набили. Да якийсь бойчак загилив кизяк, вліпив кизяком, аж ґудзь під оком. 3) Узелъ на веревкѣ, ниткѣ. Сей батіг був і посмолений, а тепер вже давно обліз, аж рудий та товстий такий! І на кінці ґудз як голуб'яче яйце. Ум. Ґу́дзик. Іде по улиці чоловічок, сам мерзений, мідяні ґудзики, на шапці бляшка з доброго семигривенного.
Ніцька прилаг. Въ выраженіи. ніч ніцьку. Всю ночь.
Охабище, -ща, с. = охаба 2.
Покарлючити, -чу, -чиш, гл. Согнуть, искривить. Чого це тут дерева такі покарлючені?
Пообмовляти, -ля́ю, -єш, гл. Оклеветать (многихъ).
Склярувати, -ру́ю, -єш, гл. Быть стекольщикомъ.
Схилястий, -а, -е. Наклонный. Верба стояла крива, — схилиста на став.
Чемерчина, -ни, ж. = чемерка. Чемерчина по коліна, що дівчина шила.