Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Визублювати, -блюю, -єш, сов. в. визубити, -блю, -биш, гл. Зазубривать, зазубрить. Уман. І. 240.
Дудло́, -ла, с. = дупло. Вх. Лем. 412.
Запові́трити, -рю, -риш, гл. 1) Заразить (воздухъ). 2) Завонять.
Заступи́ти, -ся. Cм. заступати, -ся.
Мотови́ло, -ла, с. 1) Снарядъ для наматыванія нитокъ съ веретена. Представляетъ изъ себя палку, развдвоенную въ видѣ вилокъ на одномъ концѣ, а другой, болѣе толстый, конецъ оканчивается перекладиной. Вас. 201. Чуб. VII. 410. Гол. Од. 36. Части: палка — держівно, раздвоеніе — вилиці з ріжками (ріжки. Конст. у.), перекладина — вилок (перехрестя. Констан. у.). Шух. І. 150. Накупив веретен, нема мотовила. Чуб. 2) Названіе вола, имѣющаго привычку мотать головою во время запряганія. КС. 1898. VII. 47. Ум. мотови́льце, мотови́лечко.
Побідувати, -ду́ю, -єш, гл. Побѣдствовать. Не що вже робити, тра побідувати. О. 1862. VI. 94.
Пропиток, -тку, м. Пропитаніе. Пропитку немає. Н. Вол. у.
Сторчити, -чу́, -чи́ш, гл. Ставить ребромъ, стоймя. Сторчить скибу плуг. Cм. сторчувати, сторцювати.
Туболка, -ки, ж. Туземка. Шейк.
Ширитися, -рюся, -ришся, гл. 1) Расширяться. 2) Распространяться. Та що більше їх пригнічували, то більше вони плодились і ширились. К. Святе Письмо (1869), 45. 3) Располагаться, раскидываться. Добре ширитись в чужім. Ном. № 9697.