Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Засні́жити, -жу, -жиш, гл. Покрыть снѣгомъ.
Нарозумі́ти 2, -мі́ю, -єш, гл. Взять въ толкъ, набраться умѣнья. Пани нарозуміли од мужиків, як хазяйнувати треба. Волч. у.
Неповинний, -а, -е. 1) Невинный, неповинный. Карайте мене, а неповинного пустіть на волю. Стор. МПр. 84. 2) Не должный.
Подавання, -ня, с. Подаваніе, подача.
Поминки, -нок, ж. мн. Поминки. Зробити поминки я хочу, поставити обід старцям. Котл. Ен. Я нічого не жалував на поминки. Г. Барв. 209. русальні поминки. Четвергъ троицкой недѣли. Г. Барв. 350. Cм. помин.
Приматкобожитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Подольститься, подмазаться, приласкаться. Чи ба! як приматкобожилась! Брацл. у. 2) Пристроиться, помѣститься. Де б мені тут приматкобожитись з оселедцем? Брацл. у.
Роздавати, -даю, -єш, сов. в. роздати, -дам, -даси, гл. Раздавать, раздать. Бог старий господарь, має більше, ніж роздасть. Ном. № 58.
Стиха нар. 1) Тихо, тихонько. Стиха словами промовляє. ЗОЮР. І. 53. Стиха підхождає. ЗОЮР. І. 59. Та все стиха у гуслоньки грає. Мет. 260. 2) Изподтишка, украдкой. Нехай брешуть, нехай брешуть, добрешуться лиха, а ми двоє, серце моє, любімося стиха. Мет. 16. Ум. стихенька, стихесенька. Пливи, пливи, мила, стихенька водою. Чуб. V. 60.
Ступак, -ка, м. 1) Конная мельница. 2) Конь, хорошо идущій шагомъ. Чуб. II. 322. Чує Петро, — тупотять коні.... Роспізнає нешвидку ристь двох ступаків. К. ЧР. 150. Два бахмати, гривасті ступаки ішли під ними. К. МБ. XI. 143. 3) Перекладина въ лопатѣ или заступѣ для упора ноги при копаніи. Міусск. окр. Ум. ступачо́к. Кінь-ступачок. Чуб. III. 183.
Чорногривий, -а, -е. Черногривый. Желех.