Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бовкун, -на, м. 1) Волъ, запряженный въ одиночку. Чуб. VII. 407. Ном. № 1555. Котл. Ен. IV. 10. Їде чоловік бовкуном. ЗОЮР. II. 31. Нізащо й вола другого купить: бач, бовкуном їде. Козел. у. 2) Большой снопъ, камышу. Лубен. у. 3) танцювати бовкуном. Танцовать одному. О. 1861. X. 61. Ум. бовкунець. Чуб. II. 543, бовкунчик.
Братів, -това, -ве Братовъ, принадлежащій брату. Змелють у братовім млині. Рудч. Ск. II. 12. Ой заплачуть братіки по братовій голові: що братова голова в чужім краї полягла. Рудч. Чп. 170.
Ґрунті́вка и грунті́вка ж. Усадьба. Вона хоча й сирота, а грунтівка і хата своя і поля день п'ять. О. 1862. VIII. 7.
Доскака́ти Cм. доскакувати.
Забости́, -боду́, -де́ш, гл. Заколоть. Вх. Уг. 238.
Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Моле́бень, -бня, м. Молебень. Дав би на молебень, та й собі потребен. Ном. № 4770.
Повищипувати, -пую, -єш, гл. Выщипать (во множествѣ).  
Погибельний, -а, -е. Гибельный. І в погибельні тенета вороги її вловили. К. Псал. 35.
Позаплітувати, -тую, -єш, гл. Заплесть (во множествѣ) Коси у дрібушки позаплітувані. Зміев. у.