Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Жи́хлий, -а, -е. Подобный, похожій. Вх. Зн. 17.
Змірити, -рю, -риш, змі́ряти, -ряю, -єш, гл. Смѣрить, измѣрить. Не увіриш, поки сам не зміриш. Ном. № 6831. Добре чуже лихо міряти — зміряй своє. Ном. № 2354.
Курделиця, -ці и курде́ля, -лі, ж. Сильно идущій снѣгъ. Конот. у. Желех.
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки. Гол. III. 478.
Полягтися, -жуся, -жешся, гл. = полягти. Кінь біжить — земля движить, трава поляглася, любив же я дівчиноньку, та вже віддалася. Чуб. V. 261.
Радше нар. Охотнѣе, скорѣе.
Розрізка, -ки, ж. 1) Разрѣзъ. Херс. у. 2) Размежеваніе. Дожидаємо розрізки (землі), та ще й досі нема. Павлоград. у.
Розшийнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = розшайнутися. Розшийнулися оси, покотилися сльози. Kolb. І. 329.  
Самотока, -ки, ж. = самотека. Іди ж, каже, оціми пісками глибокими да річками самотоками. Рудч. Ск. І. 136. 2) То-же, что и витушка (Cм.), но нѣсколько сложнѣе устроенная, а именно: положенныхъ накрестъ палокъ — пере́хрестнів (бильця у витушки), здѣсь двѣ пары — внизу и вверху, и каждый верхній конецъ соединенъ съ соотвѣтствущимъ нижнимъ дощечкой съ зазубринами (зазубами) — ка́чкою ( = коник, -качечка у витушки); каждая такая пара соединенныхъ перехрестнів наз. єрмо; є́рма отдѣлены другъ отъ друга распоркой — розгоном; стержень, на кот. надѣты єрма, наз. сво́рень. Шух. І. 150.
Тахлювати, -хлю́ю, -єш, гл. Тасовать (карты). Мнж. 193.