Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видати 2, -даю, -єш, гл. Видѣть. А ні слихом слихати, а ні видом видати. Ном. № 1939. Хто в світі не бував, той і дива не видав. Ном. № 385. Перва сотня виступає, вдова сина не видає. Мет. хто видав так говорити? Развѣ такъ можно говорить? Левиц. І. 242. ви́дано. Чи то видано, щоб живе мнясо само в рот ускочило? Рудч. Ск. І. 2. Видано-невидано, якого накидано. Ном. заг. № 48.
Гущавник, -ка, м. = Гущак. Вх. Зн. 13.
Жаля́чка, -ки, ж. = жалива. Желех.
Могори́ч, -чу, м. Магарычъ, угощеніе при сдѣлкѣ. Могорич — любовна річ. Ном. № 14063. Пане-отамане, справляй могорич. Левиц. І. могорич запили. Окончили сдѣлку и устроили магарычъ.
Окатий, -а, -е. Большеглазый. Конст. у.
Прігра, -ри, ж. = пригра. Пішла на прігру бжола. Черк. у.
Прочолок Cм. прочіл.
Тиск, -ку, м. 1) Давка, давленіе. Шейк. 2) Толпа, множество. На річці тій жили батьки мої і панства чортів тиск. Греб. 388. Тиск народу. Шевч. Такий тиск риби. Страшенний росплодився на Вкраїні тиск чужомовнього, нам ворожого, панства. К. ХП. 137.  
Черня, -ні, ж. Забѣлина на зубахъ лошади. Херс. у.
Штучечка, -ки, ж. Ум. отъ штука.