Заслу́жувати, -жую, -єш, сов. в. заслужи́ти, -жу́, -жиш, гл. Заслуживать, заслужить, зарабатывать, заработать. Як заслужиш пару волів, а пару жупанів, тоді сядеш коло моїх вишитих рукавів. Бог правдивий всіх нас діла знає, як хто заслужить — так заплату дає. Заслужував гетьманства він кріваво. Матір не купити, не заслужити.
Копошитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться. Люде, як та комашня, копошаться.
Мужи́чити, -чу, -чиш, гл. Говорить мужичьимъ языкомъ (объ ученикахъ бурсы, употребляющихъ украинскій языкъ). Кожного, хто «мужичив», записують в журнал і за кару назначають вивчити скілька десять латинських слів.
Посуда, -ди, ж. Посуда. Як чорзна-що — нe черпать, щоб і посуди не запаскудить.
Проступати, -па́ю, -єш, сов. в. проступити, -плю́, -пиш, гл.
1) Проходить, пройти впередъ. Так тісно, що й проступити не можно.
2) Преимущ. сов. в. Провиниться. Я проступила Богу і людям добрим. Мабуть я грішник, або мій батько, або мати чим проступили, та на мені кара божа почувається.
Роскудовчуватися, -чуюся, -єшся, сов. в. роскудо́вчитися, -чуся, -чишся, гл. = роскудлуватися, роскудлатися.
Укландати, -даю, -єш, гл. Уложить, убить. Там певно вже ведмеді укландають його.
Улогвистий, -а, -е. Желобообразный, со впадинами.
Утелющувати, -щую, -єш, сов. в. утелющити, -щу, -щиш, гл.
1) Всучивать, всучить, навязывать, навязать, дать. Ой казав ти, вражий сину, що гарбуз не доріс, — як я тобі втелющила, то ти ледве доніс.
2) Втаскивать, втащить.
Чарівкий, -а́, -е́ Чарующій. О, чорні брівки чарівкі.