Болючий, -а, -е. Болящій. Яку велику і болючу ношу у серці рану.
Вичовгти, -гну, -неш, гл. Выйти (шаркая ногами). На світанні вичовг з хати на двір.
Дві́чи, дві́чі, чис. Дважды. З однії липи двічи лико не деруть.
Зача́ти, -ся. Cм. зачинати, -ся.
Карбівка, -ки, ж.
1) Нарѣзываніе мѣтокъ.
2) Чеканъ, чеканка.
3) Сушеная рыба съ нарѣзками.
Плестися, -туся, -те́шся, гл.
1) Плестись. Як густо сей личак плівся.
2) Заплетаться: Згадай мене, ненько, в суботу пізненько, як дівчата помиються й плетуться дрібненько.
Повислужуватися, -жуємося, -єтеся, гл. Выслужиться (о многихъ). Швидко ж ви, дівчата, повислужувалися: у ту неділю з дому, а в цю вже додому.
Понавозити, -жу, -зиш, гл. Навезти (во множествѣ). Що то, батечку, із яких то міст на той ярмарок не понавозили всякого хліба.
Поскликати, -ка́ю, -єш, гл. Созвать (многихъ). Поскликала собачню.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ.