Грязи́ти, -жу́, -зи́ш, гл. Грязнить.
Дранти́на, -ни, ж. = дранка. Лежить Ганна на старій дрантині, прикрита старою рядниною.
Дубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Коченѣть отъ холода.
Здиха́ння, -ня, с. 1) Воздыханіе, вздохъ. Ой не кажи, орле, що я тут бідую: але скажи, орле, що я тут працюю: моє працювання — тяженьке здихання, мої любі роскошоньки — дрібненькі сльозоньки. 2) Издыханіе. Ум. здиха́ннячко.
Най нар.
1) = нехай = хай. Хто не уміє молитися, най іде на море учитися. Зачекай ти хоть годиноньку малую, та най я постелю постелю білую.
2) Приставка къ прилагательнымъ и нарѣчіямъ въ формѣ сравнительной степени для образованія превосходной степени: найбідніший, найбільше. Ой сину мій, сину, сину найвірнійший. Се надило до вдови найуродливіших та найпрацьовитіших дівчат із села.
Пириця, -ці, ж. = метелик.
Розсипка, -ки, ж. В розсипку. Въ разсыпную. В розсипку кінних роспустивши, сам як опарений кричав.
Сиж, -жа, м. Родъ игры въ карты, подобный великорусскимъ «носкамъ».
Тихострунний, -а, -е. Съ тихо звучащими струнами. Кобза тихострунна. Мовчала мовчки тихострунна ліра.
Хідлі, -лів, м. мн. Ходули. Паничі учаться на хідлях ходити.