Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ді́донько, -ка, м. Дѣдушка. Ум. отъ дідо. Ой, дідоньку, дідоньку, шовковая борода. Н. п.
Доста́ча, -чі, ж. 1) Часть, слѣдуемая мельнику за помолъ? 2) Изобиліе. 3) Необходимый для работы матеріалъ. Аби ваша достача, а ми хоч який віз, то зробим.
Мушара, -ри, ж. Тля, травяная вошь, Aphis. Вх. Лем. 437.
Палуба, -би, ж. 1) Повозочная крыша, повозка съ верхомъ. 2) Крыша улья. Подольск. г. 3) Крытый столикъ на базарѣ для продажи товаровъ. 4) Дуплистый пень. Вх. Лем. 446. 5) Пустота, впадина. Вх. Лем. 446. Ум. палубна.
Подибати, -баю, -єш, гл. 1) Пойти съ трудомъ, поплестись. Подибала стара мати дочку з милим розлучати. Шевч. 397. 2) Встрѣтить; найти, попасть. Він дав страву яку тілько подибле. ЕЗ. V. 211.
Поцяткувати, -ку́ю, -єш, гл. Сдѣлать орнамента точками. Шух. І. 297.
Примхливий, -а, -е. Прихотливый, капризный.
Простість, -тости, ж. Простота. Желех.
Фундувати, -дую, -єш, гл. Основывать, учреждать. Монастир давний, Богом фундований, Почаєв названий. Млр. л. сб. 190 (Н. п.).
Хопак, -ка, м. У птицы: гребень, хохолокъ. Вх. Уг. 273. Cм. хобот.