Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бодрити, -рю́, -риш, гл. Выпрямляться, бодриться. Чом бо ви, паничу, не бодрите собі?.. а то увесь у сотулу. Харьк. г.
Будовця, -ці, м. = будівник. Е, він тут на всю губерню будовця, такого тут і нема, як він. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Буйтур, -ра, м. = тур, Bos urus. Вх. Пч. II. 5.
Жалі́ти, -лі́ю, -єш, гл. 1) Жалѣть, сожалѣть. Хто любить ревне — жаліє певне. Ном. № 8781. Жалій мене, мій батеньку: милий покидає. Чуб. V. 99. 2) Беречь, хранить, жалѣть. Не жалій ухналя, бо підкову загубиш. Ном. № 4674. Хто чужого не жаліє, той і свого не іміє. Ном. № 14053.
Ображати, -жа́ю, -єш, сов. в. образити, -жу, -зиш, гл. Оскорблять, оскорбить. Сли-м кого образив, то перепрашаю. Гол. III. 509.
Одностеблиця, -ці, ж. Съ однимъ стеблемъ. Капустиця-одностеблиця. Чуб. V. 1108. Ум. одностебличка. Та посіємо яру пшеничку, яру пшеничку одностебличку. Kolb. І. 99.
Парина, -ни, ж. Паръ (поле). Черном.
Підтитарний, -ного, м. Церковный подстароста. Зміев. у.
Суплікатор, -ра, м. Проситель. Не довго ректор держав у себе суплікаторів. Св. Л. 297.
Трусько нар. Тряско. Трусько їхати на возі.