Випарубок, -бка, м. Подростокъ.
Даву́чий, -а, -е. (Отъ давити). 1) Терпкій (о вкусѣ). 2) Удушливый. Давучий чад.
Зблі́днути, -ну, -неш, гл. Поблѣднѣть. Княгиня з переляку зблідла як стіна.
Змучити, -чу, -чиш, гл. Измучить.
Ніч, но́чі, ж. Ночь. Плачуть мої очі темненької ночі. ніч-у-ніч. Каждую ночь. День-у-день, ніч-у-ніч не переставала мати плакати. ніч ніцьку. Всю ночь. І сидить він так на призьбі, часу не мірючи, — коли сидить годину, коли і ніч ніцьку. ніч зоріти. Не спать ночью. у-ночі. Ночью. Ум. ніченька, нічка. Аж застигла її нічка в дорозі.
Обапол, -ла, м. = обаполок.
Росхитувати, -тую, -єш, сов. в. росхита́ти, -та́ю, -єш, гл.
1) Расшатывать, расшатать. Росхитав стовпа так, що скоро впаде.
2) Раскачивать, раскачать. Не росхитуй човна, бо вивернешся.
Секерний, -а, -е. Стройный, ловкій.
Тарганиння, -ня, с. раст. Veratrum.
Цугундер, -ра, м. ? Нап'яв на цугундер.