Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Відділяти, -ля́ю, -єш, сов. в. відділити, -лю, -лиш, гл. Отдѣлять, отдѣлить; удѣлять, удѣлить. Одділи маненьку часточку землі на моє ім'я. Чуб. І. 143. Одділив йому половину царства. Рудч. Ск. II. 75.
Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Закріва́вити, -влю, -виш, гл. Окровавить. Жінка мертва лежить посеред хати, а він сидить на печі закрівавлений. Грин. II. 128.
Накі́ска, -ки, ж. Полый конецъ гусинаго пера, обрѣзанный и вставленный въ тонкій конецъ рога (Cм. ріжок), въ которомъ находится краска для раскрашиванія гончарныхъ издѣлій, — чрезъ каналъ пера изливается краска во время раскрашиванія. Вас. 183.
Неуцтво, -ва, с. Невѣжество. Г. Барв. 437.
Посмачніти, -ні́ю, -єш, гл. Сдѣлаться вкуснѣе.
Рацький, -а, -е. = рачачий. Черк. у.
Сіроокий, -а, -е. Сѣроглазый. Скифи сіроокі. Шевч. 616.
Угачувати, -чую, -єш, сов. в. угати́ти, -чу́, -тиш, гл. 1) = загачувати, загатити. Я поробив так, що ізроду довіку не вгатять греблі. Чуб. Пан б'є та муче людей, щоб мерщій вгачували (греблю). Чуб. 2) Только сов. в. Ударить. Ото го вгатив. Вх. Зн. 72.
Хідка, -ки, ж.? Похожано, поброжано коло хідки — стежки. КС. 1883. IX. 221.