Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Видайкати, -каю, -єш, гл. Выклянчить (отъ словъ: дай, дай!) Запис. А. Крымскій.
Деревля́ний, -а, -е. = Дерев'яний.
Жабоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Разговаривать, перешептываться тихо и невнятно, подобно неопредѣленному шуму, производимому иногда лягушками (безъ громкаго кваканья). Говорится преимущественно о женщинахъ.
Заца́ринський, -а, -е. Находящійся за цариною. У нас аж три ватаги: низянська, горянська й зацаринська. Луб. у.
Кректати, -кчу́, -чеш, гл. Кряхтѣть. Цупить із печі горщик, аж крекче. ЗОЮР. І. 34.
Людни́й, -а́, -е́ 1) Людской, свойственный человѣку. Одно, та й те не людно (про дитину). Ном. № 9203. 2) Многолюдный. Левиц. Пов. 297. К. Псалт. 98.
Мовдь, -ді, ж. Раст. Peucedanum Oreoselinum. Moench. ЗЮЗО. І. 131.
Парадний, -а, -е. Парадный. Парадні покої. Левиц. І.
Цупечка, -ки, ж. Коротенькая курительная трубка. Сз. Л. 257.
Шевцівна, -ни, ж. Дочь сапожника. Желех.