Годний, -а, -е. 1) Почтенный, достойный, уважаемый, хорошій. Четверту доньку видала вже за дударчика, за годного, тверезого капельмайстерчика. Товаришу наш годний та славний. 2) Достойный, стоитъ. Добре само ся хвалить, а злоє похвали не годно. Наживши крівавим потом копійку, поспішав, щоб багатому Терпилові показатись годним його дочки. Не плач, янгеляточко моє! сліз твоїх вона не годна. 3) Согласный. Я за тобов іти годна.
Кабатирка, -ки, ж. Табакерка.
Карета, -ти, ж. Карета. Вивели йому коники в сідлі, шабельку в сріблі, панну в кареті.
Ли́пень, -пня, м. = липець 1.
На́веть нар. = навіть.
Налощи́ти, -щу́, -щи́ш, гл. Налакировать, наглянцевать.
Остуда, -ди, ж.
1) Простуда. Вона йому раз язичок піднімала, удруге остуду знімала.
2) Темножелтыя пятна на лицѣ беременной женщины.
3) Растеніе Tanacetum vulgare.
Пісочаний, -а, -е. Песчаный. Пісочаний шлях.
Стурбуватися, -буюся, -єшся, гл. Встревожиться.
Уходити 2, -джу, -диш, гл. Поносить вдоволь одежду. Ла світі сі не нажили, красно не входили.