Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Блаватус, -су, м. = блаватас. К. МХ. 15.
Кобзарство, -ва, с. соб. Кобзари. К. Кр. 112.
Кривомовий, -а, -е. Плохо говорящій, косноязычный. Тим язикам лихим, калікам кривомовим. К. Дз. 25.
Маго́ник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Вх. Пч. I. 11.
Оглядання, -ня, с. Осматриваніе.  
Пекатися, -каюся, -єшся, гл. Отстраняться отъ кого. Поганий чоловік, я його пекаюся, дарма, що рідний брат. Міусск. окр.
Повиймати, -ма́ю, -єш, гл. Вынуть (во множ.). Уже й шаблі повиймали, щоб рубать. ЗОЮР. І. 120. Повиймаю чорний терен з білих ніг. Чуб. V. 626. А я ж тю звичай знаю, двері й вікна повиймаю. Чуб. повиймати очі. Выколоть глаза. Очі повиймав. Мир. ХРВ. 33. Дай гочі повиймати, то дам пити. Рудч. Ск. II. 49.
Частка, -ки, ж. 1) = частина. 2) Частица Св. Даровь. Шух. І. 234.
Шкінька, -ки, ж. Лошаденка, кляченка. Отакою шкінькою попереду їздив, а тепер! Лебед. у.
Шпаконько, -ка, м. Ум. отъ шпак.