Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

плазовитий

Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 3, ст. 191.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЗОВИТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ПЛАЗОВИТИЙ"
Відмикувати, -кую, -єш, гл.від чого. Отлынивать, уклоняться отъ чего. Наймити вештались по дворі, одмикували од роботи. Левиц. ПЙО. ІІ. 171 (видання 3-тє, 1905, а в другому виданні (221) — помилка).
Доклада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. докла́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Докладывать, доложить, прилагать, приложить. доклада́ти праці, доклада́ти рук. Прилагать трудъ, прилагать старанія. Люде, що в науці кохаються, що звикли не тілько очима дивитися, а ще й докладати розумної праці, щоб вияснити собі усе те, на що дивляться. Дещо. 17. доклада́ти во́за. Отколотить, убить. Ном. № 13185. Солдатъ. Бываетъ и на старуху проруха. Не потачь, хозяинъ: у каждово есть свои блохи. (О женѣ Михайла Чупруна). Михайло. Борони, Боже! як би я свою підстеріг в чім, — тут би їй і доклав воза. Котл. Моск. Чар., явл. X. 2) Прибавлять, прибавить, дополнять, дополнить. Инчий розважає, а инчий тугу докладає. Черк. у. До книжок докладає своє розумне слово. 3) Излагать, изложить обстоятельно, съ доказательствами. (О терпимыхъ отъ поляковъ и евреевъ притѣсненіяхъ). Козаки и мужики у неділю рано. Богу помолившись, листи писали, і в листах добре докладали, і до пана Хмельницького у Полонне посилали. Дума. Начне їй докладать, бо розумна таки й голова була у його. Стор. МПр. 153. 4) доклада́ти кому́. Насмѣхаться надъ кѣмъ. Чує, як сміються з його, чує, як докладають йому. Кв.
Загамува́тися, -му́юся, -єшся, гл. Успокоиться, утихнуть; удержаться. Не руш її (дитини), — тільки що загамувалась. Черк. у.
Кітляр, -ра, м. Мѣдникъ. Котл. Ен. (Слов.).  
Коропатва, -ви, ж. = коропа. Вх. Лем. 427.
Лиску́чий, -а, -е. Блестящій. З дверей виходилось на широкий ґанок з білого мармуру лискучого. Федьк.
Повноспиний, -а, -е. Имѣющій ровную и широкую спину. Це віл повноспинний, — везтиме добре. Волч. у.
Поділ, -до́лу, м. 1) Низменное мѣсто, низменность. Вас. 206. Ой ходила, подруженьки, з гір на поділ. Мет. 130. Заграли коники на подолі. КС. 1883. II. 388. 2) Подолъ женской рубахи. Чуб. VII. 427. Не цвіла калинонька ік Петру, да зацвіла калинонька ік Різдву — а в мого свекорка у коморі, а в мене молодої у подолі. Н. п. Чаще во мн. ч. подо́ли. В подолах мережки. Грин. III. 136. Тим же вона мабуть горда, що в подолях лиштва. Чуб. V. 170. Ум. поді́лок, поді́лочок. О. 1861. XI. 10. А на тії Бондарівні в поділках мережка. Грин. III. 614. Ой чи є де дівка пишна, що в поділках лиштва. Чуб. V. 165.
Полегкість, -кости, ж. Облегченіе. ЗОЮР. II. 283. Усе вам роскажу, чи не буде якої полегкости душі. Г. Барв. 379. Хай ми будем, бідні безщасні невольники, у чужій землі хоч мале число полегкости собі мати. АД. І. 91.
Скорий, -а, -е.. Cм. скор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ПЛАЗОВИТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.