Виганьбити, -блю, -биш, гл. Изругать. Семен було мене і полає, і виганьбить.
Вирушити, -шу, -шиш, гл. Отправиться, двинуться. Вирушу я так потужно, що безумством буде против мене воювати.
Гранчений хліб = Грінка 2.
Козуря, -рі, м. Ум. и ласк. отъ козак. Лучче б, козурю, могли мої очі на потилиці опити, так би я міг із-за річки Висли на Україну поглядати.
Кріпкенький, -а, -е. = кріпенький. Коник він кріпкенький.
Онук, -ка, м.
1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки.
2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. Ум. онучок.
Позалагоджувати, -джую, -єш, гл.
1) Починить (во множествѣ).
2) Уладить (во множествѣ).
Покидати, -да́ю, -єш, сов. в. поки́нути, -ну, -неш, гл. Покидать, покинуть, оставлять, оставить, бросить. Ой голубочок гуде, а голубка буркоче, що голуб голубку покидати хоче. Як дівчині не журиться, — козак покидає. Покинь даремну думку думати, покинь нещире мене кохати. Коли покидаєш, покинь хліба їсти, а щоб тобі було тяжко сісти. Чи подобенство, мій брате, щоб я своє добро турецьке на шляху покидав?
Помазчити, -чу́, -чи́ш, гл. Побить въ кровь.
Серединка, -ки, ж. 1) Ум. отъ середина. 2) Родъ игры въ мячъ.