Витяжний, -а, -е. 1) Протяжный. Пісня жалібна, витяжна, плакуча.
2) витяжні чоботи. Сапоги, у которыхъ передокъ и передняя часть голенища изъ цѣльной кожи. Нові чоботи витяжні.
Запа́лювати, -люю, -єш, сов. в. запали́ти, -лю́, -лиш, гл. Зажигать, зажечь. Запалю я куль соломи, не горить — палає. Запалила свічку. — у гру́бі, у печі́. Затопить печку. Запали в печі і заткни комін. — лю́льку. Закурить трубку. Козацьтво запалило люльки.
Каплунити, -ню, -ниш, гл. Выхолащивать.
Кисіль, -лю́, м. Кисель. Добрі зуби, що й кисіль їдять. Правда Сидорова! киселем млинці помазані, на паркані сушаться.
Ляшу́га, -ги, м. Ув. отъ лях.
Надсува́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надсу́нути, -ну, -неш, гл. Пододвигать, пододвинуть.
Обмінюватися, -ню́юся, -єшся, сов. в. обмінятися, -ня́юся, -єшся, гл. Обмѣниваться, обмѣняться. Самими писанками було обмінююсь, як христосуюсь із подругами.
Пархач, -ча, м.
1) Паршивець.
2) = парх 2.
Прив'янути. Cм. прив'явати.
Чванька, -ки, м. = чванько. Ой чия то парубчина, ой чия то чванька? Закрасила мама штани, — він каже: китайка.