Виязичити, -чу, -чиш, гл. Проболтаться, проговориться. То про того чоловіка, що вбили, та й виязичили.
Гладкість, -кости, ж. Гладкость.
Мидза́тий, -а, -е. Съ толстыми отвислыми щеками, мордастый.
Облудник, -ка, м. Лицемѣръ, притворщикъ.
Позаскалювати, -люю, -єш, гл. Занозить (во множествѣ).
Попрочищати, -ща́ю, -єш, гл. Прочистить (во множествѣ). Дороженьки попрочищала.
Похарамаркати, -каю, -єш, гл. = похамаркати.
Почавити, -влю, -виш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Тридев'ять, -ти, числ. Двадцать семь. Усе дам: хоч десять городів, або тридев'ять кладів, або чого хочете.
Тума, -ми, ж. 1) Овца: помѣсь шпанской овцы или шльо́нки съ простой. 2) Человѣкъ смѣшанной породы: одинъ изъ родителей турокъ или татаринъ, а другой — украинецъ. Христіяне і туми зъ христіянъ въ Кримѣ родившіися. Вродився тумою від руської бранки. Козак-тума зведе з ума, не буде любити. Тума танчик водила. Що виведе, то і стане, на дівочок погляне. тумо́ю называютъ хмураго неразговорчиваго человѣка. Якийсь нелюдний, неговіркий, якась тума з його.