Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бурло, -ла, м. Ругань, ропотъ. Мнж. 176. збити бурло. Поднять сварливый шумъ. Мнж. 176. Бурла бити. Бездѣльничать. Що день тобі у Бога бурла б'є та каламуте. Павлогр. у.
Відбірання, -ня, с. 1) Отниманіе, отбираніе. 2) Полученіе. 3) Отборка.
Жо́втка, -ки, ж. Желтая краска. Писанки кидають спочатку в жовтку, а потім по жовтому і пишуть.
Зірко 2 нар. Звѣздная ночь. Н. Вол. у.
Освітити, -ся. Cм. освічувати, -ся.
Попорськати, -каю, -єш, гл. Побрызгать. К. ЧР. 66. Набрала води сцілющої, попорськала. ЗОЮР. II. 56.
Тютюкати, -каю, -єш, гл. Кричать тютю. Тютюкать добре навчився.... Як гукону було: ей, тю-тю-тютю! то аж листя з дуба посиплеться. О. 1862. II. 27.
Уклякати, -каю, -єш, сов. в. уклякнути, -ну, -неш, гл. 1) Опускаться, опуститься внизъ. Цюкни сокирою по гільці, щоб вона уклякнула, а не зрубуй. Волч. у. 2) Становиться, стать на колѣни. Баба перед образами вклякнула, стала Бога просити, щоб Бог дав їм звітки дитину. Чуб. ІІ. 375. В той час увірю, як нам прикажуть вклякнути при столі, та й рученьки зв'яжуть. Гол. І. 349. 3) Присѣдать, присѣсть на корточки. Скакав, та не вклякнув. Ном. № 8813. 4) Коченѣть, окоченѣть, отъ холода. Будуть морозяні зіми, то се дерево швидко вклякне. 5) Только сов. в. Замолчать, смолкнуть. Непремінний кричав на людей: я вам се та те, я на вас військо наведу! А люде: «Які ж ми бунтовники? ми ж усе платимо як слід і слухаємо.» Так він і вклякнув, наче води в рот набрав. Новомос. у.
Християнка, -ки, ж. Христіанка.
Християночок, -чка, м. Ум. отъ християн.