Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Cм. натруюдити.
Обвертати, -таю, -єш, сов. в. обверну́ти, -ну́, -неш, гл. = обгортати, обгорнути.
Одп.. Cм. отъ відпадати до відпущення.
Окрутити, -ся. Cм. окручувати, -ся.
Поборсень, -сня, м. Постромка.
Поярковий, -а, -е. Поярковый, изъ шерсти молодыхъ ягнятъ. Здорові пояркові брилі.
Розливчастий, -а, -е. Разливающійся, разливной. Розливчаста ріка.
Татарський, -а, -е. 1) Татарскій.
2) татарське зілля. Раст. Acorus calamus.
Хукати, -каю, -єш, гл. Дуть (ртомъ). Дитина хукає на жижу. Хукає собі у руки. І в рученьки не хукав.
Чубчик, -ка, м. Ум. отъ чуб.