Висмалювати, -люю, -єш, сов. в. висмалити, -лю, -лиш, гл. Выжигать, выжечь.
Виходити 1, -джу, -диш, сов. в. вийти, -йду, -деш, гл. 1) Выходить, выйти изъ чего, откуда, куда. Вийди, вийди, мила. з хати. В панські ворота широко ввійти, та узько вийти. І виходила до його вся земля. Чоловік і жінка вийшли у поле жать. Як вийшла воля, дак мене ніхто й не наймає. — з чого. Стать выше, перерасти. Я вже вийшла з того, щоб мене лаяти. — з грошей. Падать въ цѣнѣ. Кінь молодий у гроші йде, а старий виходить. не виходити з горілки. Быть постоянно пьянымъ. До самого дівич-вечора я з горілки не виходила. — у дорогу. Выходить, выйти въ путь. Ой уже син, син Гавриленко у дорогу виходить. — у пани, міщане и пр. Дѣлаться бариномъ, мѣщаниномъ и пр. Силкуються вийти або в міщанство, або в панство. — на що, кого: ви́йти на добре, на зле. Окончиться благополучно, хорошо, неблагополучно, нехорошо. Трудно, аби на добре вийшло, що із злих рук прийшло. ви́йде на наше. Будетъ по нашему. воно все на одно вийде. Одно и то же будетъ. ви́йти на кого. Сдѣлаться чѣмъ. Вони.... виходять на попа без ніякої науки. ви́йти за кого, — заміж. Выйти замужъ за кого. Як вийду за тебе, — зостанусь нещасна. Вийшла заміж — як за стінку засунулась. 2) Всходить, взойти Ой вийду я на шпилечок та гляну я на долину. 3) Происходить, произойти. Од того вихор вийшов, що як Сатанаїл виніс землю з води, то вода зверху замерзла. 4) Выходить, выйти, оказаться, быть. Сам чорт не пізна, яка з дівчини вийде молодиця. 5) О времени: исполняться, исполниться, истечь. Рік виходить. Виходить і другий год. Йому ще й года не вийшли женитись. 6) Обходиться, обойтись, стоить. Ця керсетка мені чотирі з половиною вийшла: три з половиною за набор та карбованець за пошиття.
Глейкий, -а, -е. Клейкій, вязкій (о почвѣ).
Гля II. Сокращенное повелительное наклоненіе вмѣсто гля́нь. Смотри, взгляни, вотъ. Оце, гля, причепилася!
Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Ді́нниця, -ці, ж. Огорожа.
Завважи́ти, -жа́ю, -єш, сов. в. завва́жити, -жу, -жиш, гл. Замѣчать, замѣтить, подмѣчать, подмѣтить, усмотрѣть, соображать, сообразить. І пішов собі, наче він не завважив і не чув слова її благащого. Я вже завважив мирового, який він. Їдь-но, а там далі завважимо, куди нам повертати. Уже й сих слів Христових досить, щоб завважити, як противні слова п. Аскоченскаго науці християнській. 2) Дѣлать, сдѣлать замѣчаніе кому.
Зопхнути, -ну́, -неш, гл. = зіпхнути. З кроватоньки зопхнула.
Мандебуряни́к, -ка, м. Хлѣбъ изъ муки и картофеля, называемаго мандебурка.
Товкувати, -ку́ю, -єш, гл. Толковать, говорить. Товкуй, Савко, з паном.