Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Від'Язувати, -зую, -єш, (-ся), сов. в. від'язати, -яжу, -жеш, (-ся), гл. = відв'язувати, відв'язати, -ся. Харьк.
Вітряк, -ка, м. Вѣтряная мельница. Чуб. II. 242. Ум. вітрячок.
Грани́т, -ту, м. Гранитъ. Коріннями вчепилось у каміння і глибоко вросло аж до граниту. К. Іов. 18.
Жовтозеле́ний, -а, -е. Желтозеленый.
Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Отіпання, -ня, гл. Очищеніе отъ кострики (конопли). Гол. Од. 38.
Покревний, -а, -е. Родной. Господоньку, пом'яни, душі померших родителів покревних. ЕЗ. V. 109.
Прірва, -ви, ж. 1) Мѣсто, гдѣ прорвана плотина. Вода раз греблю просмоктала.... Злякавсь мірошник та й біжить притьмом до прірви, щоб гатить. Гліб. 2) Яма въ рѣкѣ, морѣ. Хоч і в прірву. Ном. № 2078. В морі єсть безодні прірви. Чуб. І. 42.
Ставидло, -ла, с. 1) = ставище. Лубен. у. На ставидлі коні пасуться. 2) Вешнякъ (у шлюза), подъемная дверь, шлюзъ (въ прудѣ).
Хрущ, -ща, м. 1) Майскій жукъ. Melolontha vulgaris. Чуб. V. 1144. Вх. Пч. І. 7. Хрущі над вишнями гудуть. Шевч. 395. 2)волоський. Насѣк. Melolontha solstitialis. Вх. Пч. II. 27. Ум. хрущик. Ув. хрущище. Гол. І. 128.