Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гамсел, -ла, м. Ироническое названіе, даваемое черноморцами жителямъ Таврической губ. Черном.
Діжни́ця, -ці, ж. Небольшая діжа́. О. 1862. V. Кух. 37.
Завгру́бшки нар. Толщиною. Намисто було завгрубшки як моє. Харьк.
Зароста́ти, -та́ю, -єш, сов. в. зарости́, -сту́, -те́ш, гл. Заростать, зарости. Двір заріс бур'яном. МВ. ІІ. 70. Бодай тая річка очеретом заросли. Чуб. III. 123.
Підспідок, -дку, м. Нижняя корка хлѣба.
Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров'ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).
Позатихати, -хаємо, -єте, гл. Затихнуть (о многихъ). В людських хатах все було позатихав, все посне. Левиц. І. 116.
Поплюгавіти, -віємо, -єте, гл. = споганіти, но во множествѣ.
Посередник, -ка, м. Мировой посредникъ. Mир. ХРВ. 263. Посередник обходиться з крепаками до-ладу. О. 1862. IX. 123.
Товди, товді, нар. = тоді. Товди собі зробили вечеру. Гн. І. 118. Товді я була весела, як у батенька я жила. Чуб. IV. 387.