Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Виноватниця, -ці, ж. 1) Виновница. Жадної іскорки жалю ні у кого не було до безщасної виноватниці. О. 1862. II. 57. 2) Должница.
Зави́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть. Ой заплакала та Морозиха, ох ідучи на місто. Завиділи козаченьки да мед-вино п'ючи: «Годі, годі, Морозихо, по Морозенку голосить». Мет. 410.
Заморга́ти, -га́ю, -єш, гл. Заморгать, зашевелить бровями. Оддай мене за такого, що чорнії уси: він до мене заморгає, а я засміюся. Чуб. V. 561.
Зашнурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. Зашнуровать. Чому шнуровка не зашнурована? Чуб. III. 149.
Обіськати Cм. обськавати.
Перечистка, -ки, ж. Дощечка, которой бьютъ пеньку, очищая отъ кострики. Сумск. у.
Покупляти, -ля́ю, -єш, гл. = покупувати. У нашої да Ганночки в подолі мережки, покупляв їй да Яковко про свят день сережки. Чуб. III. 131.
Стоокий, -а, -е. Имѣющій сто глазъ. Стоока наче вона була, все бачила. МВ. (О. 1862. III. 60).
Сугаковий, -а, -е. Относящійся къ сайгѣ. Сугакові.... сліди. ЗОЮР. I. 317.
Угниличувати, -чую, -єш, сов. в. угнили́чити, -чу, -чиш, гл. О лѣсныхъ грушахъ: давать, дать полежать, чтобы созрѣли. Шейк.