Квасити, -шу, -сиш, гл.
1) Квасить.
2) Окислять.
3) — губи. Имѣть кислую мину. Жінкам та дітям можно квасить губи.
Ли́ткуп, -пу, м. Могорычъ послѣ состоявшейся сдѣлки.
Ма́рне нар. = марно. Ой плачу я, плачу, свої літа марне трачу. Ум. марне́нько. Ой і як нам (літам) не марненько йти: нікому нас шанувати.
Милости́нник, -ка, ж. Раздающій милостыню.
Нає́мець, -мця, м. Наемникъ, въ частности — наемный рабочій у собственника полонини, присматривающій за скотомъ. Cм. найомець.
Наживи́ти, -влю́, -виш, гл. Приметать, сметать (о шитьѣ).
Погано нар.
1) Дурно, плохо. Надумавсь вовк, що жить йому погано: не з'їсть, не засне до пуття.
2) Некрасиво. Ум. поганенько.
Позаливати, -ва́ю, -єш, гл. Залить (во множествѣ). На Великдень водами позалива. Позаливала вода луги, сінокоси. Громада була озвалась, то багатирь зараз їй горілкою роти позаливав.
Утілення, -ня, с. Воплощеніе.
Шпитальний, -а, -е. Богадѣльный. — дід, баба. Старикъ, старуха, находящійся въ богадѣльнѣ.