Бридити, -джу, -диш, гл. 1) Внушать отвращеніе, отвращать. 2) = бридитися. Чого ти став такий вередливий? усім бридиш. Чи ти бридиш, куме?
Верховина, -ни, ж. Вершина (дерева, горы). Він на те дерево: заліз аж на саму верховину. могила-верховина. Курганъ на возвышенномъ мѣстѣ. обыкновенно сторожевой постъ. Ой могило-верховина, чомусь рано не горіла. Ум. верховинка.
Докла́дність, -ности, ж. Обстоятельность, точность; подробность въ изложеніи.
Забльо́вувати, -вую, -єш, сов. в. заблюва́ти, -люю́, -є́ш, гл. 1) Начинать, начать блевать, рвать. 2) Выпачкивать, выпачкать блевотинами.
Недовідомий, -а, -е. Невѣдомый; неисповѣдимый. Щось побачив страшне, недовідоме. Тополі, ростучи уряд, про його дещо шепотять недовідомими річами. Славили в гаях і на житах недовідомого їм ласкавого і щедрого Бом. Недовідома глибиня морська.
Нукати, -каю, -єш, гл. Кричать: ну! понукать. Не запріг, що нукаєш.
Ослобонитися, -нюся, -нишся, гл. Освободиться.
Понаростати, -таємо, -єте, гл. Нарости (во множествѣ) І коли ці дівчата понаростали?
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами.
Умерлий, -а, -е. Умершій. Поможе, як умерлому кадило. Горить, як за умерлого душу.
