Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вертій, -тія, м. = веретільник 1. Вх. Пч. II. 16.
Воскобійник, -ка, м. Воскобойникъ, воскобой и хозяинъ воскобойни.
Загурча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. 1) Загремѣть, застучать, затрещать, почти то-же, что и загуркотіти 2; иногда просто зашумѣть сильно. Зашумить садок, стемніє світ і загурчить дощ об землю. МВ. (О. 1862. III. 42). 2) Упасть, скатиться съ шумомъ, стукомъ, а иногда и просто упасть съ высоты. Так він і загурчав з кручі!
Зачу́чверіти, -рію, -єш, гл. Зачахнуть, закорявѣть.
Напасни́й, -а́, -е́ Нападающій, придирчивый, задорный.
Нікуди 2 нар. Никуда.
Новомодній, -я, -є. Новомодный. Вас. 210.
Перемітувати, -тую, -єш, сов. в. переметати, -мечу, -чеш, гл. 1) Перебрасывать, перебросить. МУЕ. III. 44. 2) Охватывать, охватить, обвить вокругъ. В около того... патика перемітує ватаг два рази ремінь. Шух. І. 191. 3)ба́рву. Измѣнять, измѣнить цвѣтъ. Буває ласице на зіму перемітує барву. Вх. Зн. 47.
Понестися, су́ся, сешся, гл. Понестись. Счеплються руками і мене вхоплють та й понесуться, регочучись, аж земля гуде. МВ. І. 87.
Трахтерня, -ні, ж. = трахтир. Кажут люди, шо милий не п'є, а він рано з трахтерні йде. ЗЮЗО. II. 458.