Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бешпетити, -чу, -тиш, гл. Пачкать, гадить. Мухи бешпетять стіни.
Затумані́ти, -ні́ю, -єш, гл. Затуманиться, омрачиться. Зроду бравий запорожець ні сльозинки не пролив, а тепер стоїть понурий, вид його затуманіє. Щог. Сл. 29.
Зацурува́ти, -ру́ю, -єш, гл. 1) Связать что-либо при помощи палки (цу́рки), которая, скручивая веревку, укорачиваетъ ее и затягиваетъ такимъ образомъ связку. 2) Запросить (дорого). Як що не дуже багато будуть гарувати... там рублів п'ять, ну, хоть і десять, то вже давайте, а як що зацурують як дурень за батька, то йдіть у друге місто. ХС. VII. 421.
Кокірчики, -ків, м. мн. Раст. Corydalis cava Schweigg. ЗЮЗО. І. 120.
Куб, -ба, м. 1) Кубъ. 2) Выдолбленный изъ дерева кубокъ. Желех.
Може́бний, -а, -е. Возможный. О, се можебна річ! К. ПС. 76.
Монома́хия, -хиї, ж. Единоборство. К. ЧР. 167.
Підколотити Cм. підколочувати.
Сім'янин, -на, м. = сем'янин. Привітала мене заїзджого, як сім'янина. МВ. І. 20.
Унученя, -няти, с. = унуча. Шейк. Ум. унученятко.