Ага́-га, меж. 1) Выражаетъ удивленіе. Ага-га, яка тут глибочінь! 2) А, вотъ что! — Та се не мати йому дала, а сестра. — Ага-га! Ага-га! Це коли повний місяць буває, чи що б то?
Джермели́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Очищать рану животныхъ отъ червей посредствомъ джермел.
Дубрі́вний, -а, -е. = дібрівний. Вона мов квітка та дубрівна, що тільки стала розцвітать. Дубрівная зазуля. У самій гущавині дубрівній, там, де липина і горобина і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими.
Загорба́тіти, -тію, -єш, гл. Сдѣлаться горбатымъ. На сій роботі не забагатієш, а загорбатієш.
Мі́цність, -ности, ж. Крѣпость, прочность. Для міцности зашито двічі.
Опускання, -ня, с.
1) Опусканіе.
2) Въ орнаментѣ раскрашенной миски — узкія параллельныя полоски, иногда концентрически покрывающія всю миску.
Пахолик, -ка, м. = пахолок. (Паничі) посилають пахолика.
Природний, -а, -е. 1) Естественный.
2) Прирожденный. Він такий уже природний, зроду такий. — до чого. Способный къ чему. Не природний він до цього.
Холошні, -шень, ж. Зимніе штаны изъ толстаго бѣлаго сукна (у крестьянъ). До холошень треба й кожушок куценький.
Хуртеча, -чі, ж. = хурта = хуртовина 1. На дворі було хуртеча та метелиця мете. На дворі мете хуртеча, ліпе сніг в вікно.