Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Бабаченя́, -ня́ти, ср. Дѣтенышъ сурка. Шейк.
Бунчужний, -ного, м. Носитель гетманскаго бунчука. Бунчужний військовий. К. ПС. 5.
Вияв, -ву, м. Проявленіе, обнаруженіе. Желех.
Голосниця, -ці, ж. 1) ? Я ж його (пристріт) викликаю.... з вух, з під вух, з голосниць, з під голосниць. ЕЗ. V. 52. 2) Вертикально стоящее бревно въ куполѣ гуцульской церкви. Шух. I. 117.
Джу́рджя, -жі, ж. Муть, густая мутная жидкость. Мнж. 179.
Оживити, -ва́ю, -єш, сов. в. ожи́ти, -живу́, -ве́ш, гл. Оживать, ожить. Страшно було бачить, як він оживав. Стор. МПр. 22. І оживе добра слава, слава України. Шевч.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый. Вх. Лем. 457.
Тросник, -ка́, м. Тростникъ. У мого батька двір велик.... а на тім дворі тросник велик. Мет. 313.
Хибний, -а, -е. Ошибочный. Желех.
Шкураток, -тка, м. Ум. отъ шкурат.