Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Булдимка, -ки, ж., булдимок, -мка, м. Родъ стариннаго ружья. Наклали повні гамазеї.... булдимок, флинт і яничарок. Котл. Ен. IV. 56. За плечима мотався булдимок. Стор. МПр. 3.
Вилежуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. вилежатися, -жуся, -жишся, гл. Вылеживаться, вылежаться, пролежать достаточное время. Виспався, та не вилежався. Ном. № 11334.
Глиняник, -ка, м. Горшокъ для глины. Н. Вол. у. Два щербаті глиняники. Левиц. І. 2. 2) = глинище. Н. Вол. у.
Діди́нець, -нця, м. Дворъ. А взяв я їй за рученьку, взяв я їй за обі, запровадив чрез дідинець до покою к собі. Гол. ІІІ. 26.
Мешка́нець, -нця, м. Житель, жилець.
Пооскомити, -млю, -миш, гл. Набить оскомину.
Пораза, -зи, ж. Рана. Вона його задушила видно, бо не було на йому ніякої порази. МВ. ІІ. 189.
Прасольський, -а, -е. Относящійся къ прасолу.
Слід I, -ду, м. 1) Слѣдъ. В чоботях ходить, а босиї сліди робить. Ном. № 1182. у сліди кому уступати. Ходить по слѣдамъ кого, поступать по чьему примѣру, подражать. 2) Знакъ, признакъ. І сліду не осталось. Шевч. Ум. слідо́к, слідо́чок, слі́донько.
Узаємно нар. Взаимно.