Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Мости́ще, -ща, м. 1) Ув. отъ міст. 2) с. Мѣсто гдѣ былъ мостъ.
Нечоса, -си, об. Непричесанный, непричесанная.
Піддружжя, -жя, м. = піддружий. Дружко і піддружжє увійдуть у хату. Мет. 188.
Поморозь, -зі, ж. Изморозь. Де родиться той лід, прозірна крига, та поморозь, той иней піднебесний. К. Іов. 87.
Похочувати, -чую, -єш, гл. Хотѣть. Батько каже: сватай, так дівка не похочує. Н. Вол. у.
Све́кляний, -а, -е. Изъ листьевъ свеклы. Борщ свекляний. Шух. І. 141.
Слідствувати, -вую, -єш, гл. Производить слѣдствіе. Почнуть слідствувать, то видно буде, хто зробив. Екатер. у.
Тамади нар. = tуди. Вх. Лем. 472.
Топтати, -пчу, -чеш, гл. 1) Топтать. годі тобі мишей топтати! — говорятъ тому, кто безъ необходимости топчется, ходить туда и сюда въ комнатѣ. Грин. І. 233. 2) Попирать. Топтати закон. Стор. Иногда въ торжественномъ стилѣ вмѣсто топчу, то́пчуть и пр. — топтаю, топтають и пр. Вже тепер правду ногами топтають. КС. 1883. VIII. 769. 3) Утаптывать; — доро́гу, стежку. Часто ходить, ухаживать. Чи я тобі не казала, кучерявий хлопче, що до мене кращий 'д тебе доріженьку топче. Н. п. 4) Стаптывать (обувь). 5) Оплодотворять (о птицѣ). Шух. І. 238. Когут топче кури. Вх. Зн. 70.