Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Доте́пник, -ка, м. Способный мужчина, дока, молодецъ.
Зада́внюватися, -нююся, -єшся, сов. в. зада́внитися, -нюся, -нишся, гл. Застарѣвать, застарѣть.
Опускатися, -каюся, -єшся, сов. в. опуститися, опущуся, -стишся, гл. 1) Опускаться, опуститься. 2)діла. Бросать, бросить работу, перестать работать. Г. Барв. 321. Діла зовсім опустився, ні про що не дбає. Г. Барв. 387.
Оцапіти, -пію, -єш, гл. Одурѣть. Сим. 12.
Патріотка, -ки, ж. Патріотка. К. Дз. 87.
Повідмикати, -ка́ю, -єш, гл. Отпереть (во множествѣ). Всі двері повідмикані були. Св. Л. 311.
Стойний, -а, -е.. Cм. стійний.
Тілікання, -ня, с. Пиликанье, плохая игра на скрипкѣ. Шейк.
Товпитися, -плюся, -пишся, гл. Толпиться, тѣсниться. Народ товпиться до тебе. Єв. Мр. V. 31.
Уповідати, -даю, -єш, сов. в. уповісти, -вім, -віси, гл. Разсказывать, разсказать. Уповіж мені ти, поневільний шлюбе, що із тебе за неславонька буде. Гол. І. 203. Зінич застрілив молодого, уповідають. Федьк.