А́ндека = (он де), нар. Вонъ, вонъ тамъ.
Лука́внувати, -ную, -єш, гл. Лукавить.
Напозича́ти, -чаю, -єш, гл. 1) Набрать взаймы. Ніхто вже не дає: у всіх напозичалися. 2) Надавать взаймы. Напозичав людям багато, та як то люде оддаватимуть.
Наря́д, -ду, м. 1) Нарядъ, убранство. Я їй дорогі наряди справила. Вивела вдова, вивела небога свою дочку у наряді. 2) Сбруя. Ой у саді, соді, саді-винограді, стояв кінь вороний у наряді. Ум. нарядонько. Як удасться твій миленький та ревнивий, — не дасть тобі нарядоньку поносити.
Насіва́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. насіяти, -сію, -єш, гл. Насѣвать, насѣять. Насіяла борошна на хліб. Насіяла василечків у зеленому саду.
Невблаганий, -а, -е. Неумолимый.
Покапотіти, -почу, -тиш, гл. Закапать.
Сторжити, -жу, -жи́ш, гл. = сторгувати. Я сторжив коня.
Тріпання, -ня, с.
1) Дерганіе.
2) Битье, наказаніе розгами.
3) Выколачиваніе, вытряхиваніе.
4) Хлопаніе (крыльями, напр).
Ужахнути, -ну́, -не́ш, гл. Испугать. На мене сіла розставляли, вжахнули душу мою вбогу.