Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Замая́чити, -чу, -чиш, гл. Показаться вдали.
Казіння, -ня, с. Бѣснованіе.
Кістяний, -а, -е. Костяной. Мишко, мишко! на тобі кістяні зуби, дай мені залізні. Ном. № 263.
Попеліти, -лію, -єш, гл. Обращаться въ пепелъ. Кіевск. у.
Пороспихати, -ха́ю, -єш, гл. То-же, что и розіпхати, но во множествѣ.
Рівноправництво, -ва, с. Равноправіе. Козацьке рівноправництво. К. ЦН. 271.
Ситний, -а, -е. !) = ситий 1. Ті діти були такі голодні і на тую хвилю, як І. Христос прирік, стали дуже ситними. Гн. І. 92. 2) Питательный, сытный. Ситна паша. Ой пийте, ляхи, води калюжі, води-калюжі болотянії, а що пивали на тій Вкраїні меди та вина ситнії. АД. II. 40. 3) = ситий 3. Земля ситна. 4) = ситий 5. Пита ситний худого: а куди ти йдеш. Рудч. Ск. II. 16. 5) Богатый, хлѣбородный. Туда (в Сербів) ситні краї, не так як у нас. Федьк.
Слушність, -ности, ж. 1) Своевременность. 1) Справедливость. Желех.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Стовбурчати, -чаю, -єш, гл. Подыматься вверхъ, становиться дыбомъ.