Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Боб'Ястий, -а, -е. О смушкахъ: съ крупными слабыми завитками. Вас. 198.
Дерну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ дерти. 1) Рвануть. 2) Взять лишнее. Мусили вдаватись до сусідських попів. А чужий панотець, як чужий пан, як дерне, то аж пальці знати. Св. Л. 126. 3) Сильно побѣжать. Насилу живий вирвався! Як дерне!... Рудч. Ск. І. 3.
Жоно́та, -ти, ж. = жінота.
За́ти́шок, -шку, м. 1) Мѣсто, закрытое отъ вѣтра. Затишком ішли, то воно не так холодно. Лебед. у. 2) Уютное, укромное мѣстечко. Піймав собі мишку да ззів у затишку. Макс. 105.
Заща́вити, -влю, -виш, гл. Ударить. Защавив його по пиці, що ну-ну! Екат. г.
Красуня, -ні, ж. Красавица. Й я не молода, але й дячиха красуня — нічого сказати. Левиц. ПЙО. 372.
Лупеси́ння, -ня, с. Снятая кожица, кора, скорлупа. Cм. лупесати. Желех.
Обписати Cм. обписувати.
Супорок, -ку, м. = суперечка. Менше между собою супороку будеш мати. АД. І. 334.
Усячина, -ни, ж. Всячина. В притузі треба знать усячину і дороги щоб не питаться. Ном. № 5839. Пошли вам, Боже.... всячину. Ном. № 11608. Пан служив десь, і йому прислали з дому всячини. Ном. № 1545 (одм.). Ум. усячинка.