Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вершнюк, -ка, м. = верхоляк. Вх. Пч. II. 8.
Відсісти, -ся. Cм. відсідати, -ся.
Допта́ти, -пчу́, -чеш, гл. = топтати. Грин. ІІІ. 518. Взулася в черевички та й по хаті допче. Чуб. V. 156. Ми півроку допчемо, нім осьмак найдемо. Гол. І. 128.
Кімлашня, -ні́, ж. соб. Калмыки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
Оклинцювати, -цюю, -єш, гл. Кольниковъ, клиньевъ набить въ стѣну, передъ обмазкой. Мелася обмазувала хату, а я її оклинцював хоч помалу. Г. Барв. 414.
Плювати, -плюю, -єш, гл. Плевать.
Постілки Раст. Scabiosae. Шух. І. 20.
Терміття, -тя, с. Кострика, твердыя части пеньки и льна. Глухов. у. Хто тер коноплі, нехай той і терміття замете. Уман. у.
Устигати, -гаю, -єш, сов. в. усти́г(ну)ти, -гну, -неш, гл. Успѣвать, успѣть, поспѣть. Не встиг козак Нечай на коника всісти. Макс. Зараз Левка стали заганяти: насилу встигла йому Ївга подати сорочечку. Кв. ІІ. 228.
Чорненечкий, -а, -е., Ум. отъ чорний. Вх. Зн. 81.