Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Будничка, -ки, ж. Жена работника на поташномъ заводѣ.
Випасати, -са́ю, -єш, сов. в. випасти, -су, -сеш, гл. 1) Выпасать, выпасти. 2) Пасть, напасть. Пішли вівці в полонинку писаною колією: а хто вас йметь випасати, як я ся оженю? Імуть они ся сами пасти, сами випасати. Лукаш. 145.
Глядівний, -а, -е. Ловкій, проворный. Угор.
Дзьоркач, -ча, м. = Дзенкач. Вх. Пч. ІІ. 10.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл. 1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Вх. Зн. 23. Cм. кабзувати 2. 2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе. Вх. Зн. 23.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл. 1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить. 2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!» Чуб. II. 67.
Помаячити, -чу, -чиш, гл. = поманячити.
Причинити, -ся. Cм. причиняти, -ся.
Тихісько нар. = тихісінько. Шейк.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали. АД. І. 111.