Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Гніздю́к, -ка́, м. 1) Запорожець, сѣвшій на хозяйство. КС. 1883. XI. 502. 2) Неудачный хлѣбъ? Ось іди, чоловіче, якого я гніздюка напекла!... Той гніздюк так і росплився по черені і ростріскавсь. Г. Барв. 323.
Клопотати, -почу, -чеш, гл. 1) Безпокоить, утруждать, надоѣдать. Не тра стару клопотати: стара знає, кому дати. Ном. № 2711. Та чого тужиш, та чого плачеш, головоньку клопочеш? Гол. І. 131. Ще не час голівку молоденьку на господарстві клопотати, — нехай погуляє дівчиною. МВ. І. 35. не клопочи мені голови. Не надоѣдай мнѣ! Не приставай ко мнѣ! 2) Озабачиваться о чемъ. Клопочуть нянькою, так я й пришила.
Підгатити Cм. підгачувати.
Плісонь (ж.?), Раст. Mucor mucedo. Вх. Пч. II. 33.
Приморгувати, -гую, -єш, сов. в. приморгну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Подмигивать, подмигнуть.
Скліщитися Cм. скліщуватися.
Тісніський, -а, -е. = тіснісінький. Шейк.
Торкати, -ка́ю, -єш, сов. в. торкнути, -ну, -неш, гл. 1) Трогать, тронуть, задѣвать, задѣть, толкать, толкнуть. Торкни його, нехай не дрімає. Не гавкайте, собаченьки, я вас не торкаю. Грин. III. 284. Хто торка, тому відчиняють. Шейк. 2) Попивать, выпить. Торкаючи потроху гарну варенуху, кожний росказував про своє перше життя. Стор. МПр. 154. 3) торкай! Трогай! (Приказаніе кучеру). Сим. 57. Сів на бричку: «Торкай!» І тільки закурилось. Св. Л. 169.
Ушиткий, -а, -е. = увесь. Винесла рибку й хліба скибку: на ж тобі, миленький, вечеру вшитку. Гол. І. 339.
Хвошка, -ки, ж. Шкура дохлой овцы или козы. Херс. г.