Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Вирятовувати, -вую, -єш, сов. в. вирятувати, -тую, -єш, гл. Спасать, спасти, избавить отъ бѣды, выручать, выручить. Не загайся на підмогу, вирятуй з напасти. К. Шал. 94. А молодий Юрко та до бережечка, знайшов човна і веселечко, вирятував Марусю-сердечко. Мет. 129.
Гаїна, -ни, ж. = гай. В зеленій геїні, при низькій долині, козак грає і співає о любій дівчині. Гол. І. 386.
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.
Квартуга, -ги, ж. Ув. отъ кварта. Взяли б квартугу та сіли б кошем, та й пили б. Ном. № 14091.
Пов'ючити, -чу, -чиш, гл. Навъючить (многихъ) Стоять коні попутані, пов'ючені. Н. п.
Придибашка, -ки, ж. Приключеніе, происшествіе. Хвалить Бога, що ти приїхав, а то я тут турбувалась — чи не лучилась тобі ізнову яка придибашка, що так довго не було. Рудч. Ск. II. 142.
Пуздракуватий, -а, -е. Одутлый, одутловатый? Він був собі якийсь малий, пуздракуватий та болізний. Мир. ХРВ. 53.
Українщина, -ни, ж. Украинскій языкъ и литература. Знаменитий декрет про українщину стався 18 мая 1876 року. К. XII. 126.
Цмокання, -ня, с. 1) Чмоканье. 2) Цѣлованіе.
Шильце, -ця, м. Ум. отъ шило.