Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

404 error!

Ворон, -на, м. 1) Воронъ, Corvus. По дівчиноньці отець-мати плаче, а по козакові чорний ворон кряче. Мет. 96. 2) — морський. Альбиносъ. Вх. Пч. II. 9. 3) Дѣтская игра, въ которой воронь хватаетъ дѣтей, а мать защищаетъ ихъ и пр. Маркев. 71. Чуб. 73, 75; Ив. 56; КС. 1887. VI. 483. Ум. воронок. Аф. 322. Ув. вороняка. Аф. 322.
Жабня́, -ні, соб. Лягушки.
Жилля́рити, -рю, -риш, гл. Жить въ чужомъ домѣ. Угор.
Забочи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Косо смотрѣть (непривѣтливо, угрюмо), коситься на кого. Угор.
Недосвід, -ду, м. Неопытность. (Нажива) з людського недосвіду і легкодумства. К. ХП. 125. Cм. недосвідченість.
Облуд, -да, м. Названіе злого духа. Чуб. І. 191.
Помножатися, -жаюся, -єшся, сов. в. помножитися, -жуся, -жишся, гл. Умножаться, умножиться.
Прясниця, -ці, ж. 1) = кружівка. Черниг. у. 2) = пряслиця. Волын. у.
Рісити, -рішу, -сиш, гл. = рісувати. Вх. Зн. 60.
Цурання, -ня, с. Отреченіе, удаленіе.